Міністерство юстиції виносить на громадське обговорення проект закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».
Як повідомив Міністр юстиції Микола Оніщук, проект виноситься у доопрацьованій редакції, в якій враховано численні зауваження та пропозиції, що надходили у ході консультацій з громадськістю протягом 2006-2007 років. Зокрема, значною мірою враховані пропозиції у частині визначення випадків безоплатного надання приміщень та майна юридичним особам, утвореним членами трудових колективів редакцій друкованих засобів масової інформації, а також у частині умов забезпечення соціальних гарантій журналістам державних і комунальних друкованих засобів масової інформації.
Загалом, повідомив Міністр, закон має визначити механізм реформування друкованих засобів масової інформації, заснованих органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Реалізація Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" покликана забезпечити створення економічно незалежних друкованих засобів масової інформації та належних умов їх діяльності.
Микола Оніщук наголосив, що необхідність реформування обумовлюється Резолюцією Парламентської Асамблеї Ради Європи "Про виконання обов’язків та зобов’язань Україною" від 5 жовтня 2005 року № 1466, в якій ПАРЄ закликала органи влади України розпочати роздержавлення друкованих засобів масової інформації, заснованих органами державної влади та місцевого самоврядування.
Згідно з положеннями законопроекту, реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації в Україні має відбутися до 1 січня 2012 року.
Зауваження та пропозиції до проекту Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" приймаються Міністерством юстиції до 30 квітня 2008 року на електронну адресу: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт. .

Прес-служба Міністерства юстиції України

Міністерство юстиції виносить на громадське обговорення проект закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».
Як повідомив Міністр юстиції Микола Оніщук, проект виноситься у доопрацьованій редакції, в якій враховано численні зауваження та пропозиції, що надходили у ході консультацій з громадськістю протягом 2006-2007 років. Зокрема, значною мірою враховані пропозиції у частині визначення випадків безоплатного надання приміщень та майна юридичним особам, утвореним членами трудових колективів редакцій друкованих засобів масової інформації, а також у частині умов забезпечення соціальних гарантій журналістам державних і комунальних друкованих засобів масової інформації.
Загалом, повідомив Міністр, закон має визначити механізм реформування друкованих засобів масової інформації, заснованих органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Реалізація Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" покликана забезпечити створення економічно незалежних друкованих засобів масової інформації та належних умов їх діяльності.
Микола Оніщук наголосив, що необхідність реформування обумовлюється Резолюцією Парламентської Асамблеї Ради Європи "Про виконання обов’язків та зобов’язань Україною" від 5 жовтня 2005 року № 1466, в якій ПАРЄ закликала органи влади України розпочати роздержавлення друкованих засобів масової інформації, заснованих органами державної влади та місцевого самоврядування.
Згідно з положеннями законопроекту, реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації в Україні має відбутися до 1 січня 2012 року.
Зауваження та пропозиції до проекту Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" приймаються Міністерством юстиції до 30 квітня 2008 року на електронну адресу: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт. .

Прес-служба Міністерства юстиції України

Іван Степанович Мазепа, один із найвидатніших українських гетьманів, який найдовше (понад 20 років) був при владі, народився 20 березня 1639 року (за іншими джерелами, 1640 чи 1644 р.) на хуторі Каменці (згодом — Мазепинці) поблизу Білої Церкви на Київщині в родині української шляхти.
Булава дісталася Мазепі майже в п’ятдесят. У липні 1687-го гетьманом стала людина, якій судилося залишити найпомітніший після Хмельницького слід в історії козацької України. За 15-річне правління його попередника Івана Самойловича на Гетьманщині, куди перемістився після лихоліття Руїни центр суспільно-політичного життя, відбулася низка позитивних змін. Спираючись на здобутки Самойловича, новий гетьман — високоосвічена, і дуже багата людина, яка побувала в Німеччині, Італії, Франції й Нідерландах, — спрямував всю свою невичерпну енергію і матеріальні можливості на піднесення України.

Закон України "Про боротьбу з корупцією" визначає корупцію як діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямовану на протиправне використання наданих їм повноважень для отримання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг. Тобто, корупція направлена на те, щоб з вигодою використовувати владу, якою наділені посадові особи і працівники державного апарату.
Термін «корупція» також можна визначити як «підкуп» і «продажність» службових осіб, відчуження «слуг народу» від самого народу, прояви їх егоїзму та відсутність державницького або «людського» підходу до виконання своїх посадових обов’язків. Прикро, але цей егоїзм стає груповим і витискає стратегію забезпечення національних інтересів, сприяє поглибленню моральної і економічної кризи.
Значення, яке вкладає наше законодавство в термін «корупція» не може стосуватися медичних закладів. Згідно з визначенням Закону України «Про боротьбу з корупцією» під корупцією розуміється діяльність державних службовців, посадових осіб органів влади та місцевого самоврядування. Відповідно, до працівників медичних закладів цей Закон застосувати не можна.
Але ми вживаємо в даному випадку термін «корупція» – не з точки зору законодавства України. В нашому суспільстві цей юридичний термін вже давно вийшов за межі вузького та й не дуже досконалого трактування законодавця і почав слугувати для позначення тих негативних явищ, які побутують у нашому суспільстві на рівні надання послуг населення будь-якою державною чи комунальною установою.

Ім'я нашого геніального співвітчизника колись для України було візитною карткою. А творчість майстра кіно - надбання золотого фонду світового кіно. Кінокартина Олександра Довженка "Земля" одразу потрясла Європу й була занесена до списку 12-ти кращих фільмів усіх часів і народів. Великий успіх та визнання  мали й інші твори кінорежисера. Наприклад, кінокартина "Іван" була високо оцінена та відзначена призом на міжнародному кінофестивалі у Венеції в 1934 році, а кінострічка "Битва за  Радянську Україну" дубльована та закуплена для прокату 25 країнами.  А ще в творчому доробку великого майстра - фільми "Щорс", "Аероград", "Звенигора".
Але в душі він завжди залишався нещасним генієм української землі. Душа Олександра Петровича постійно рвалася в деснянський край, до отчого порогу, де народився та виріс, а потім з невиданою поетичною силою оспівав його красу та неповторність. Але тодішня Україна не чекала генія, не запрошувала жити та працювати  в Києві. Таке відношення до себе він називав "повільним вбивством".

Нині гострою проблемою є відсутність інформації для журналістів та звичайних людей на сайтах органів влади. Попри те, що Україна взяла на себе зобов'язання щодо відкритості та прозорості влади, досі це залишається лише  декларацією.  Поміж тим, всі розмови про боротьбу з корупцією і відкритістю залишаються формальністю доти, доки, те  що відбувається у владі , не стане доступним для всього суспільства.
Рекомендації Нацкомісії були схвалені задля  втілення в життя задекларованих українською владою принципів.
Національна комісія з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президентові України,
задля створення необхідних умов для реалізації права особи на доступ до інформації, якою володіють органи публічної влади, забезпечення прозорості діяльності й рішень таких органів, їхньої підзвітності та запобігання корупції,
з метою забезпечення виконання Україною обов’язків та зобов'язань, що випливають з  її  членства  в  Раді  Європи,  ОБСЄ, інших міжнародних організаціях, досягнення Україною відповідності політичній складовій Копенгагенських критеріїв 1993 року щодо набуття членства в ЄС,
відповідно до положень Конституції України, законів України «Про інформацію», «Про звернення громадян» тощо, згідно з пунктами 3, 4 Положення про Національну комісію з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі, затвердженого Указом Президента України №493/2006 від 6 червня 2006 року,
пропонує органам державної влади та органам місцевого самоврядування дотримуватися таких рекомендацій:

Це питання має два аспекти.

Перший – якими будуть ці вибори?

Другий – за якими правилами вони будуть проводитися?

За січень поточного року по Чернігівській області до загального фонду Державного бюджету зібрано 157,1 млн. грн. податків, зборів та інших обов’язкових платежів, що контролюються податковою службою.
Збір до Державного бюджету  забезпечено основними  бюджетоутворюючими  платежами:
-  податку на прибуток надійшло 6,2 млн. грн. або 4 відс. загальнообласного збору;
-  податку на додану вартість зібрано 51,7 млн. грн. (33 відс.);
-  акцизного збору з вітчизняних товарів – 33,3 млн. грн. (21 відс.);
-  рентної плати за нафту – 57,9 млн. грн. (36 відс.);
-  рентної плати за газовий конденсат – 4,1 млн. грн. (3 відс.).
План-графік МФУ по збору платежів до загального фонду державного бюджету виконано на 114,9 відс., забезпечено перевиконання на 20,4 млн. грн.
В цілому по області досягнуто приросту збору платежів до загального фонду Державного бюджету до рівня січня минулого року на 30,4 відс. або на 36,6 млн. грн.

I. Загальна оцінка ситуації в інформаційному просторі

Характерною ознакою інформаційного простору Чернігівської області є створення належних умов для вільної та безперешкодної діяльності суб’єктів інформаційних відносин, налагодження конструктивної співпраці між владою, засобами масової інформації та громадськістю, забезпечення відкритості у діяльності органів влади та максимальне задоволення інформаційних потреб населення області.
Завдання та функції щодо реалізації державної інформаційної політики на території Чернігівської області покладено на управління у справах преси та інформації облдержадміністрації, яке утворене розпорядженням голови облдержадміністрації № 276-ос 6 серпня 2007 року.
Протягом останніх п’яти років ринок електронних ЗМІ в області є сталим. Газетний сектор є більш динамічним. Як правило, кількісні зміни відбуваються у відповідності з політичною ситуацією, що  підтверджується зменшенням кількості видань, які виходять друком,  після виборів. Щодо якісних показників, вони, в основному, формуються провідними газетами, які мають досвід багаторічної діяльності. Водночас, протягом останніх двох років започатковано декілька друкованих медійних продуктів різного спрямування, які не без успіху намагаються конкурувати з провідними виданнями (обласна газета «Вісник Ч», газета «Час» у Сосницькому районі, міська чернігівська газета «Місто»). Це свідчить про наявність конкурентного інформаційного середовища, а також про структуризацію читацької аудиторії за різними ознаками (віком, тематичними уподобаннями тощо).

Органами прокуратури області протягом року було порушено 892 кримінальні справи. З них 423 — за результатами перевірок додержання законів щодо захисту прав і свобод громадян та інтересів держави. Зокрема, 230 — за фактами злочинів, скоєних у сфері економіки, 120 — у сфері конституційних прав громадян. Більша частина порушених кримінальних справ була протягом року розслідувана та направлена до суду. 
За такими актами прокурорського реагування, як протести, приписи, подання до різних видів відповідальності притягнуто 3374 посадові особи. Відшкодовано понад 60 млн. грн., в тому числі 26,5 млн. грн. заборгованості у сфері оплати праці.

Борітеся - поборете

Національна спілка журналістів України зібрала у Києві учасників пілотного проекту реформування комунальних ЗМІ з усіх регіонів України. Обговорювалась поточна ситуація та перспективи роздержавлення преси. Тут же відбулися організаційні збори по створенню Всеукраїнської асоціації комунальних засобів масової інформації. Очолив нову організацію редактор газети "Обрії Ізюмщини" (Харківська область) Костянтин Григоренко. У правлінні асоціації північний регіон України доручено представляти автору цього матеріалу.
Наша пісня гарна нова…

Рівненське відділення НСЖУ проголосило «Ворогами преси» прибічників роздержавлення ЗМІ. Перший кандидат – губернатор Віктор Матчук.
Учасники пленуму Рівненської обласної організації Національної спілки журналістів (НСЖУ), звинувативши керівництво області у байдужості до проблем районних газет, висловили намір за підсумками 2007 року встановити номінації «Ворог преси» і вручити її лауреатам букети із будяків.
Основним аргументом щодо байдужості начальства стала реорганізація, а саме скорочення управління преси та інформації при Рівненській обласній державній адміністрації (РОДА). Подібні управління, створенні при обласних радах, ще за радянських часів опікувалися арсеналом обласних державних та комунальних ЗМІ, так званих районок.