Як явище, корупція зустрічається в будь-якій політичній та економічній системах. Однак, у високорозвинених державах вона виступає як другорядне явище, яке істотно не впливає на загальнодержавну ситуацію або стає більш-менш контрольованою. Але за певних умов у певних державах корупція перетворюється на складовий елемент політичного та господарського життя суспільства. Це стає можливим тоді, коли серед широких верств населення переважає користолюбство, коли людські цінності втрачають свою вагу, підмінюються ідеалами накопичення багатства та прагненням за будь-яких обставин одержати та утримати владу.

Корупція інтегрується в суспільство, фактично стає складовою механізму держави і торкається життєвих інтересів усього суспільства - як матеріальних, так і духовних сторін, негативно впливає на формування поглядів та життєвої позиції кожного громадянина, на вибір пріоритетів в поведінці та діяльності. Звісно, що це порушує нормальний процес суспільного та державного життя. Якщо корупція як явище набуває сили, то це дозволяє їй визначати долю влади, політики, економіки і навіть державності.

Закон України "Про боротьбу з корупцією" визначає корупцію як діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямовану на протиправне використання наданих їм повноважень для отримання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг. Тобто, корупція направлена на те, щоб з вигодою використовувати владу, якою наділені посадові особи і працівники державного апарату.

Термін «корупція» також можна визначити як «підкуп» і «продажність» службових осіб, відчуження «слуг народу» від самого народу, прояви їх егоїзму та відсутність державницького підходу до виконання своїх посадових обов’язків. Прикро, але цей егоїзм стає груповим і витискає стратегію забезпечення національних інтересів, сприяє поглибленню моральної і економічної кризи.

Актуальність проблеми поширення корупції для України підтверджується низками досліджень. Так, за результатами загальнонаціонального дослідження, проведеного у січні-квітні 2007 року Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) під керівництвом Менеджмент Системз Інтернешенел (МSI), 67% опитаних українців, котрі мали справу з державними посадовими особами упродовж останніх 12 місяців, зазначили що були безпосередньо втягнуті в корупційні дії у тій чи іншій формі.

Крім того, на міжнародному рівні Україна має репутацію надзвичайно корумпованої держави, про що свідчить її незмінно низький рейтинг за рівнем доброчесності, визначений за результатами досліджень, проведених протягом останніх років авторитетними міжнародними інституціями. Зокрема, індекс сприйняття корупції (дослідження Transparency International) в Україні становив у 2006 році — 2,8; у 2005 році — 2,6, у 2004— 2,2, у 2003 — 2,3, а у 2002 році — 2,4. За методологією цього дослідження, до держав з небезпечним рівнем корупції належать ті, в яких значення індексу менше ніж 3.

Також ще у листопаді 2005 року американська державна корпорація з управління Фондом „Виклики тисячоліття” визначила Україну як одну з кандидатів на участь у Програмі порогових країн. Після чого Україною було розроблено програму протидії корупції. Отже Україна фактично на державному рівні визнає загрози поширення корупції в країні.

Характерною рисою корупції залишається наявність в суспільстві стереотипів терпимого ставлення до корупції, поєднання в масовій свідомості визнання суспільної шкоди корупції і готовності обирати корупційні шляхи розв’язання проблем, що призводить до нездатності громадян брати активну участь в антикорупційних діях.

Корупційні діяння вчиняють як особи, що перебувають на державній службі, так і прирівняні до них працівники, які працюють у таких сферах життєдіяльності, як правоохоронна, фінансова, митний контроль, тощо. Всі ці сфери, на жаль, уражені корупцією. Щодо митного контролю та оформлення митних документів, то згідно з вищезгаданим дослідженням КМІСу за рівнем корумпованості ця сфера знаходиться на сьомому місці.

Якщо взяти до уваги, що Україна є ключовою транзитною зоною для осіб, що прямують в Євросоюз та назад, то питання про існування корупційних дій з боку митників при перетині кордону як громадянами так і перевізниками, набуває ще більшої актуальності.

Саме тому громадська організація Центр „Доброчин” реалізуючи проект „Таможня дає добро”, орієнтувалася на мету – зниження рівня корупції в наданні державних послуг працівниками митної служби, а саме Чернігівською та Новгород-Сіверською митницями. Серед цілей проекту:

§                      зменшити рівень зловживання службовим становищем працівниками митної служби у власних інтересах

§                      дотримання прав громадян (підприємці-перевізники) під час проходження митниці

§                      інформування широкого загалу населення про існуючий рівень корупції

§                      спонукання державних структур та громадськості до дії, реалізація рекомендацій на практиці.

Вивчення реально існуючого рівня корупції складалося з декількох етапів:

Ø                    проведення опитування (інтерв’ю face-to- face) перевізників (водії вантажних автомобілів) та громадян на кордоні після проходження митниці

Ø                    проведення анкетування працівників Чернігівської та Новгород-Сіверської митниць

Ø                    проведення фокус-групи з підприємцями, що поставляють товар з України або в Україну

Ø                    вивчення нормативно-законодавчої бази (щодо процедур та процесів, в яких виникають корупційні прояви)

ОПИТУВАННЯ ГРОМАДЯН ТА ПЕРЕВІЗНИКІВ

В рамках дослідження проведено опитування 900 громадян та перевізників (водіїв вантажних автомобілів) на кордоні після проходження ними митного контролю. Для цього було розроблено анкети російською та українською мовами. які містили запитання щодо

-        відношення працівників митної служби України до громадян при проходженні ними контролю

-        дотримання особистих прав громадян при проходженні митного контролю

-        готовності громадян захищати свої права у випадку прояву корупційних дій з боку митників

-        існування корупції серед працівників митної служби України, її рівня та головних причин

-        особистого досвіду громадян щодо проявів корупції при проходженні митного контролю

-        особистого ставлення громадян до існування корупції при проходженні митного контролю

Всі питання стосувалися виключно проходження митного контролю на території України, тобто діяльності працівників Митної служби України в пунктах пропуску через державний кордон України в Чернігівській області. Дане опитування жодним чином не стосувалося діяльності прикордонників, про що інтерв’юери повідомляли респондентам до початку інтерв’ю. Для отримання достовірних результатів попередньо було проведено навчання інтерв’юерів, кожен з них також отримав відповідну пам’ятку та тлумачення термінів, які зустрічаються а анкеті.

Корупція – діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для отримання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг (подарунок, винагорода).

Корупційними діяннями є:

а) незаконне одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у зв’язку з виконанням таких функцій матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг, у тому числі прийняття чи одержання предметів (послуг) шляхом їх придбання за ціною (тарифом), яка є істотно нижчою від їх фактичної (дійсної) вартості;

б) одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, кредитів або позичок, придбання цінних паперів, нерухомості або іншого майна з використанням при цьому пільг чи переваг, не передбачених чинним законодавством.

Гідність– це можливість людини сприймати себе як особистість, поважати особисті моральні принципи та етичні норми, наполягати на повазі до себе інших людей, державних органів та їх посадових осіб, а також вимагати, щоб будь-які сумніви відносно її моральних якостей та етичних принципів були належним чином обґрунтовані. Праву на повагу до гідності людини відповідає обов’язок як офіційних, так і інших осіб, поводитися у відносинах з іншими людьми таким чином, щоб не принижувати їх гідність.

Результати опитування громадян та перевізників у 2007 році виявилися наступними.

1. Відношення працівників митної служби до громадян при проходженні контролю

Більшість громадян визначило відношення працівників митної служби до себе особисто як нормальне. Поганим його назвали майже 16% респондентів, а відмінним – біля 14%

З таблиці видно, як пояснювали респонденти свої відповіді щодо сприйняття відношення працівників митної служби. Вважають, що все відбувається нормально 22,6% опитаних, не було проблем або претензій майже у 20%. Але також майже 20% респондентів зазначили, що митники працюють повільно.

Більшість опитаних громадян вважають, що їх особисті права (зокрема, право на честь і гідність) при проходженні митного контролю дотримуються. Про те, що права не дотримуються повністю, зазначили 2% респондентів, ще 12% відповіли, що їх права скоріше не дотримуються.

4. Критерії дотримання особистих прав громадян при проходженні митного контролю

З таблиці видно, як пояснювали респонденти свої відповіді дотримання особистих прав громадян при проходженні митного контролю.

5. Готовність громадян до захисту своїх прав у разі проявів корупційних діянь з боку митників

На питання “Чи готові Ви захищати свої права у випадку прояву корупційних дій з боку митників?” відповіді більшості респондентів були ствердними. Про не готовність захищати свої права зазначили майже 27% опитаних.

Більшість громадян на питання “Як Ви думаєте, чи існує корупція серед працівників митної служби України?” відповіли позитивно. Тільки 8,7% респондентів вважають, що корупції серед митників немає.

Майже половина громадян, які відповіли на дане запитання, думають, що рівень корупції серед працівників митної служби України є середнім. Але біля 30% назвали його високим. І лише 8,3% респондентів зазначили рівень корупції як низький. Не визначилися 16% респондентів.

8. Ставлення громадян до існування корупції при проходженні митного контролю

Переважає негативне ставлення громадян до існування корупції при проходженні митного контролю – про це зазначили більше 70% опитаних. Але немало громадян – загалом більше 10 % - визначили своє ставлення як позитивне.

Серед головних причин існування корупції при проходженні митного контролю респонденти найчастіше називали низький рівень грошового забезпечення митників – 22,4% та їх бажання нажитися - 16,7%. Про відсутність контролю зазначили біля 12% опитаних.

10. Досвід громадян до щодо проявів корупції при проходженні митного контролю

Наступне запитання звучало таким чином: „Чи були у Вас особисто за останній рік випадки, коли при проходженні митного контролю у Вас вимагали хабар або випадки, коли Ви самі його давали?”. Як виявилося, 60,5 % громадян, що перетинали кордон, не мали за останній рік особистого досвіду щодо проявів корупції при проходженні митного контролю. Але відсоток громадян, які розповіли про такий досвід є досить високим – загалом майже 38%.

11. Ставлення громадян до проявів корупційних дій при проходженні митного контролю (особистий досвід)

На жаль, майже 40% громадян сприйняли необхідність “вирішення проблем” як належне. Відчувають безвихідь більше 30% опитаних, а обурення – більше чверті респондентів.

12. Форми проявів корупційних дій при проходженні митного контролю (особистий досвід)

На запитання “В якій формі була вирішена Ваша “проблема”?” переважна більшість відповіли – гроші. Крім того, 2,6% громадян, відповіли, що це був товар. А от варіант “послуга” не назвав жоден респондент. 

На запитання „Як Ви вважаєте, чому у Вашому випадку необхідно було давати хабар? Щоб..” відповіді респондентів розподілилися наступним чином:

Більше половини респондентів причиною необхідності дати хабар назвали прискорення процесу оформлення документів. 17,7% визначили хабар як спосіб уникнення проблем. Ще 10,4% обрали такий вчинок аби не проводилися певні процедури. Стільки ж осіб зробили це на вимогу митників.  

Найбільша кількість респондентів - 41,1% - має достатній досвід перетину кордону України - від 3 до 10 разів за останній рік. Майже однакова кількість респондентів – біля 23% - перетинали кордон один або два рази. А 2,5% опитаних мають значний досвід – перетинали кордон за останній рік більше 50 разів.