Серед темних лісів і зелених лугів, над зачарованою Десною стоїть наш стародавній Чернігів. Люди тут селилися з часів сивої давнини, і в VIII столітті, в результаті злиття родових поселень, розташованих на території сучасного Чернігова, й утворилося наше місто. А ось перша згадка про нього відноситься вже до більш пізнього періоду — часів князівства Олега, князя Київського. Про Чернігів згадується в Лаврентієвському списку літопису «Повісті временних літ», де розповідається про похід князя Олега на Константинополь. За довгі роки життя пізнало наше місто зльоти і падіння, періоди руйнування та бурхливого розвитку. Але в усі часи Чернігів був не тільки адміністративним центром князівства, намісництва, губернії, області, але і справжнім духовним, історичним, економічним центром ЧерніговоСіверської землі. І завжди історія Чернігівщини була нерозривно пов’язана з її духовним центром — Черніговом, в якому сконцентрована енергетика розвитку всього нашого краю. Тому історія Чернігово­Сіверської землі невід’ємна від історії Чернігова.

Як відомо, історію творять люди. І тому в святковому номері ми вирішили розповісти про найвідоміших діячів культури, науки, політичних і суспільних лідерів нашої славної землі чернігівської. Але тут перед нами постала непереборна перешкода у вигляді скромних газетних площ, тому що на Чернігівщині народилася, вчилася й проживала така кількість чудових талановитих людей, що для того, щоб хоча б коротко описати їх біографію і найважливіші досягнення, потрібно було б видати цілу серію товстих томів «Історичні особистості Чернігівщини». Ми впевнені, що згодом історична справедливість буде відновлена, й ці книги побачать світ.
«Відомості» ж поставили перед собою завдання значно скромніше, але при цьому не менш відповідальне — познайомити наших читачів із найвидатнішими, на наш погляд, особистостями.
До речі, готуючи цей матеріал, ми відкрили для себе безліч «білих плям» у нашій історії, причому починаючи від найдавніших часів…


Чи багато хто з нас знає, що князя Київського Володимира можна назвати нашим земляком? Але це дійсно так. Як стверджують вченіісторики, мати князя Володимира, Малуша, була родом з Любеча. Так що ми сміливо можемо віднести князя Володимира до відомих особистостей нашого славного краю, власне, як і давньоруського поетаспівака Бояна, про якого згадується у «Слові о полку Ігоревім».
А от ступінь відношення до Чернігова великого князя Київського Володимира Мономаха — автора значних творів давньої літератури «Повчання своїм дітям», листа до Чернігівського князя Олега Святославовича і віщої молитви — і доводити не потрібно, тому що він шістнадцять років княжив у Чернігові.


В основному жителі Чернігово-Сіверської землі відрізнялися тихою вдачею, хоча в деяких його представників і виникали час від часу різні ідеї про перебудову та поліпшення державного устрою. Ймовірно, у цьому винуваті флюїди вільнодумства, що просто розлиті в повітрі нашого славного граду. Так, історія Чернігівщини тісно пов’язана з іменами бунтівних гетьманів Івана Мазепи і Павла Полуботка. Легенди про цих видатних особистостей читайте на наступних сторінках нашої газети.
З нашим краєм пов’язаний досить великий період життя ватажків селянських повстань Івана Болотнікова та Омеляна Пугачова.
Останній притулок знайшов на нашій Чернігівській землі визначний діяч декабристського руху Сергій Волконський та його дружина Марія Волконська — героїня поеми Миколи Некрасова «Русские женщины». Подружжя Волконських останні роки жило у Вороньках Бобровицького району, де і померли: Марія Миколаївна в 1863 році, а Сергій Григорович — в 1865му. До речі, прийомний син онука Волконських — Петро Текле Хавар’ят, дитинство і юність якого пов’язані з Вороньками, також боровся за волю народу, але вже в інші часи і на іншому континенті. Петро Сергійович Текле Хавар’ят — герой партизанської війни ефіопського народу проти італійських загарбників, автор закону про відміну рабства і першої конституції, системи народної освіти Ефіопії. Він — колишній міністр закордонних справ Ефіопії, глава делегації в Лізі Націй у 30і роки минулого століття.
Не дивно, що бентежні й суперечливі політики, а також члени їхніх родин за всіх часів одружувалися на уродженках Чернігівщини.
Так, дружиною Дмитра, молодшого брата Володимира УльяноваЛеніна, основоположника більшовизму і вождя Жовтневої революції, була уродженка Чернігова Антоніна Іванівна НещеретоваУльянова, випускниця Чернігівського єпархіального училища.
А перший, і, до речі, останній президент Радянського Союзу Михайло Горбачов одружився на Раїсі Максимівні — у дівоцтві Титаренко. Її батько — Максим Андрійович Титаренко (1907—1986 рр.) до 1929 р. проживав у Куликівці та Чернігівщині.
Але на цьому поприщі досягли успіху не тільки уродженки Чернігівщини, але і її уродженці. Саме в такий спосіб потрапив у перші особи Російської імперії офіційний фаворит Єлизавети Петрівни — Олексій Розумовський (1709—1771 рр.). Майбутній граф, генералфельдмаршал, який сприяв відновленню гетьманства в Україні, народився в Лемешах Козелецького району. До речі, його брат Кирило Розумовський (1728—1803 рр.) — президент Петербурзької Академії наук, фельдмаршал і останній гетьман Лівобережної України.


Але є серед славних жителів нашої землі чернігівської й такі, які піднялися на саму вершину політичного олімпу. Так, уродженець Борзни Іван Плющ був Головою Верховної Ради України 1993—1994 рр. А експрезидент нашої держави (1994—2005 рр.), експрем’єрміністр України, народний депутат України двох скликань, професор, кандидат технічних наук, почесний доктор багатьох закордонних вузів, дійсний член низки академій наук Леонід Кучма народився в 1938 р. у Чайкиному НовгородСіверського району. Він — випускник Костобобрівської середньої школи Семенівського району.


Якщо в деяких чернігівців яскраво виражений талант руйнівників, то всетаки більшість із них — творці. Вони будують будинки, прокладають дороги, лікують, виховують підростаюче покоління, займаються наукою, борються за мир у всьому світі… І багато хто з них досяг значних успіхів на цьому поприщі. Наприклад, Уілленс Гарольд — американський мільйонер, засновник прогресивних організацій «Керівники бізнесу проти втручання США у В’єтнамі», «Просвітительський фонд бізнесменів проти ядерного озброєння», «Міжнародний центр по зменшенню гонки озброєнь». Народився у 1914 році в Чернігові .
До речі, Джордж Кістяковський, який був керівником американського проекту по створенню атомної бомби, має також чернігівські корені. Його предок Омелян Кістяковський був кріпаком та управителем маєтку графа Іллі Безбородька у Стольному Менського району.
За проектами нашого земляка Олександра Ягна (1838—1920 рр.) були побудовані торгові ряди в Петербурзі, Москві (ГУМ) і Саратові. Тривалий час він жив на Чернігівщині. Тут, у Вороньках (Бобровицький район), він відкрив школу будівельників. До речі, палац для дочки декабриста Сергія Волконського у Вороньках, а також усипальницю декабристів будували також за його проектами.
Практично всі чернігівці наділені дипломатичними талантами, тому з їх середовища виходять прекрасні дипломати, такі як Григорій Щербина — російський дипломат, член Російського географічного товариства. Він загинув у 1903 р., виконуючи дипломатичну місію на Балканах. Похований у Чернігові біля Троїцького собору.
Розповідаючи про видатних земляків, неможливо не зупинитися на особі славетного українського вченогопатофізіолога Олександра Богомольця (1881—1945 рр.), який тривалий час проживав у Ніжині, в родині своєї матері. Олександр Олександрович був відомим громадським і державним діячем свого часу. Академік, колишній президент Академії наук УРСР і віцепрезидент Академії наук СРСР.
Чернігівська земля зростила цілу плеяду блискучих педагогів — будівничих майбутнього, патріотів малої батьківщини. «Скільки перемріялось на цьому прекрасному березі Десни, на цих кручах, навислих над рікою», — писав про свою рідну Богданівку, що розташована поблизу Новгорода­Сіверського, один з основоположників педагогічної науки і народної школи Російської імперії Костянтин Ушинський (1824—1871 рр.), практичний педагог, громадський та літературний діяч.
Патріотом своєї малої батьківщини був і чернігівський дворянин, відомий педагог, генерал від інфантерії Григорій Данилович (1825—1906 рр.). Він був інспектором класів кадетського корпусу, директором Другої Санктпетербурзької військової гімназії, а також вихователем царя Миколи II і його брата Георгія Олександровича. Родом Григорій Григорович із Степанівки Менського району, де і похований. За однією з версій, він є пращуром талановитого американського актора та продюсера Майкла Дугласа, який відомий нашому глядачеві з фільмів «Китайський синдром», «Роман із каменем», «Перлина Ніла», «Основний інстинкт», «Країна надій» тощо.
До сівачів розумного і вічного можна віднести діяльність відомого релігійнополітичного діяча XVII століття Лазаря Барановича (1620—1693 рр.). Він організував у ТроїцькоІллінському монастирі друкарню, де за його життя було надруковано близько 50 книг, у тому числі і його власні твори (він — автор багатьох віршів, проповідей, політичних трактатів), і твори відомого релігійного діяча святителя Феодосія, мощі якого до цієї пори охороняють наше місто.
Без знання минулого неможливо будувати майбутнє. У вивченні історії нашого краю велику роль відіграли видатні вчені Афанасій Шафонський — відомий російський історик, доктор правознавства, філософії і медицини, та Дмитро Самоквасов, — вченийархеолог, історик російського права, професор який народився на хуторі біля села Стахорщина у НовгородСіверському повіті. Він дослідив численні слов’янські кургани Чернігівщини, у тому числі знамениту Чорну могилу в Чернігові.


Чернігів — місто давніх і багатих мистецьких та літературних традицій. Долі багатьох письменників були пов’язані з нашим краєм.
Чернігівську літературну палітру неможливо уявити без видатного українського поетабайкаря, громадського діяча та не зовсім вдалого видавця першої україномовної газети Леоніда Глібова, який близько 30 років прожив у Чернігові, де і похований. Або ж Михайла Коцюбинського (1864—1913 рр.), великого українського письменника та громадського діяча. Його відома повість «Фата моргана» розповідає про події, що сталися на Чернігівщині. Похований митець на Болдиній горі в Чернігові. З 1934 року в нашому місті працює літературномеморіальний музей Михайла Михайловича Коцюбинського. Наразі ним керує правнук письменника Ігор Коцюбинський.
Якщо з питанням, до російських чи українських письменників віднести Миколу Гоголя, в літературних колах дотепер не визначилися (народився на Україні, навчався в Ніжинській гімназії вищих наук князя Безбородька, писав про рідну Малоросію, але російською мовою), то зі статусом Льва Толстого або Михайла Лермонтова не виникає будьяких сумнівів — їх вважають письменниками російськими. Але ми можемо сміло зарахувати їх до наших земляків. Далеко не всім відомо, що родоначальник Толстих Індрис — чернігівський боярин, який жив у Чернігові в ХІV столітті.
А біля Переволочного (Прилуцький район) був розташований маєток Єлизавети Арсеньєвої — бабусі Михайла Лермонтова. До речі, під час навчання в Благородному пансіоні при Московському університеті улюбленим учителем Лермонтова був талановитий вчений, історик, ботанік, мовознавець Михайло Максимович, теж чернігівець. Ми не можемо зарахувати до чернігівських письменників Олександра Пушкіна, але відомо, що на Чернігівщині проживала його муза — Анна Керн, якій він присвятив один з найкращих своїх віршів «Я помню чудное мгновенье…», що увійшов до скарбниці світової лірики. Дівоче прізвище Анни Петрівни — Полторацька. Коріння дворянського роду Полторацьких веде у Сосницю. Дід Анни, Марко Полторацький, юнаком залишає береги Убеді, потрапляє в Петербург, де стає видатним музичним діячем та педагогом. Зпід його начала вийшли такі відомі музичні діячі як Максим Березовський і Дмитро Бортнянський, які теж мають чернігівське коріння. Життя Анни Керн склалося так, що на довгі роки вона повернулася на батьківщину діда, до Сосниці. Через півтора року по смерті першого чоловіка Анна Керн вийшла заміж вдруге — за свого троюрідного брата підпоручика Олександра МарковаВиноградського. Це був нерівний брак, його засудило суспільство, не прийняли рідні та близькі люди. Нужда та бідування й привели подружжя у 1844 році до Сосниці, де була єдина родова «вотчина» Олександра Васильовича. Тут вони в нестатках прожили до 1855 року, але ніякі труднощі не змогли зламати зворушливого союзу двох люблячих людей.
З Чернігівщиною пов’язане ім’я і відомого російського письменника Михайла Шолохова — на Чернігівщині народилася його мати Анастасія Данилівна.
Практично всі в дитинстві зачитувалися пригодницькими творами. Такими як «Пригоди Кроша», «Кортик», «Бронзовий птах». Доросліші люди обов’язково читали «Діти Арбата», «Тридцять п’ятий та інший роки», але не всі знають, що Анатолій Рибаков (Аронов) народився в Чернігові, а вчився в Сновську (Щорс). До речі, два роки тому в Щорсі проходили зйомки фільму «Важкий пісок» за романом Анатолія Рибакова.
А ось про те, що біографія відомого письменникафронтовика, нагородженого багатьма бойовими орденами та медалями, лауреата Державної премії СРСР, автора таких відомих романів, як «Люди не ангели», «Війна», повістей «Максим Перепелиця», «Люди зі зброєю», «Людина не здається», «Слідопити» Івана Стаднюка пов’язана з Чернігівщиною, ми довідалися зовсім випадково. Про це нам розповів син його однокласника Михайла Седня — Петро Седень (у літературі цих відомостей ми не знайшли). Виявляється, що після смерті матері в 1932 році Івана Стаднюка взяла до себе старша сестра, яка час працювала вчителькою в Тупичіві. У той час йому було 12 років. Тут, на Чернігівщині, в 1938 році він закінчив середню школу, в районній газеті (Тупичів тоді був районним центром) відбулася його перша проба пера. Своїх однокласників відомий письменник не забував, не раз приїжджав у рідну школу, приймав їх у себе в Москві. У шкільній бібліотеці зберігаються книги, подаровані іменитим випускником. Є книги з дарчим написом Івана Фотійовича і в особистій бібліотеці сина його друга Петра Седня.
Галерею наших відомих земляків неможливо уявити без видатного кінорежисера і письменника, великого українського патріота Олександра Довженка, який народився та провів дитячі і юнацькі роки в Сосниці. З 1960 року на батьківщині митця діє Сосницький літературномеморіальний музей.
З нашим краєм пов’язана доля багатьох відомих акторів та співаків. У Ніжині народився чудовий актор і співак Марк Бернес (Марк Наумович Нейман), який зіграв у 32 фільмах («Людина з рушницею», «Два бійці», «Великий перелом» тощо). З Ніжином пов’язане і життя талановитої російської актриси Еліни Бистрицької. «Тихий Дон», «Добровольці», «Прощальні гастролі» — це далеко не повний перелік фільмів, де зіграла наша улюблена артистка. Пишається своїм чернігівським корінням і відомий співак Олександр Розенбаум.
У Чернігові на вулиці Бойовій пройшли дитячі та юнацькі роки відомого російського актора Олексія Петренка (народився в с. Чемер Чернігівської області). Більше 50 різнопланових ролей зіграно в кіно нашим земляком — Петро I («Оповідь про те, як цар Петро арапа одружував») і покалічений льотчик з «Двадцяти днів без війни», страшнуватий купчина Кнуров з «Жорстокого романсу», і навіжений Распутін «Агонія»)… Нещодавня роль актора — присяжний засідатель унашумілій картині Микити Михалкова «12», що номінувалася на Оскар і отримала престижну нагороду «Золотого орла».
Багата і художня палітра Чернігівщини. Тісно сплелася з чернігівською землею доля відомого російського художника Миколи Ге. У 1876 році він оселився на хуторі Івановському, що за п’ять кілометрів від станції Плиски (Бахмацький район), де прожив другу половину свого життя і був там похований. Там він пише картини «Милосердя», «Що є істина?», «Совість», «Суд Синедріона», «Голгофа», портрети визначних українців. У чернігівський період життя він тісно зближується зі Львом Толстим, який неодноразово приїжджав до нього. На хуторі часто гостював Михайло Врубель, який був одружений на родичці художника. Тут ним булі написані «Ранок», «Вечір», «Бузок», «ЦарівнаЛебідь» та інші картини.
В Ічні народився відомий скульптор Іван Мартос (1752—1835 рр.) — автор пам’ятників Мініну і Пожарському в Москві, Ломоносову — в Архангельську, Ришельє — в Одесі. А в селі Сильченковому Талалаївського району пройшло дитинство відомого українського скульптора, автора скульптурних портретів Шаляпіна, Шевченка, Сковороди та одночасно відомого кінорежисера і драматурга, який за власними сценаріями зняв фільми «Перекоп», «Запорожець за Дунаєм», «Коліївщина», «Наталка Полтавка» — Івана Кавалерідзе.
Говорячи про культурне життя Чернігівщини, не можна не згадати про меценатів — Галаганів, Лизогубів, Тарновських. Більш ніж на півстоліття маєток Тарновських Качанівка, за образним висловом Миколи Костомарова, був вирієм, куди зліталося різне українське вчене, художнє та письменне панство. Неодноразово відвідував Качанівку та Седнів (маєток Лизогубів) і славетний Кобзар — Тарас Григорович Шевченко.


Чернігів — місто творців та мрійників. І в мріях своїх вони долали земне тяжіння і неслися до інших планет, зоряних систем і галактик. Але за їхніми мріями стояв твердий інженерний розрахунок. Автором схеми першого реактивного літального апарату був наш земляк, революціонер­народник Микола Кибальчич. Він народився в Коропі, а в дитячі роки проживав у Мезині, Конятині, Спаському, вчився в НовгородСіверській гімназії. Мав чернігівське коріння і видатний конструктор перших у світі штучних супутників Землі та космічних кораблів Сергій Корольов — 1908 до 1914 року він жив у Ніжині.
Дев’ять випускників Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків — Андріян Ніколаєв, Петро Климук, Юрій Романенко, Леонід Кизим, Леонід Попов, Володимир Тітов, Анатолій Левченко, Анатолій Соловйов, Леонід Каденюк — стали космонавтами. Леонід Каденюк — перший космонавт незалежної України і Герой України. До речі, випускник училища 1970 року, льотчиккосмонавт Герой Радянського Союзу Володимир Титов — наш земляк, він народився в Борзні. Взагалі Чернігівщина виховала 10 космонавтів. Дитячі роки льотчикакосмонавта, Героя Радянського Союзу Георгія Гречка пов’язані з Черніговом. У 1941—1943 роках він проживав на Бобровиці, звідки родом його батько.
…Історія Чернігівщини в постатях не закінчена. Наші сучасники вписують нові і нові сторінки в славетну історію ЧерніговоСіверської землі.