|
Ситуація, що склалася під час минулих дострокових парламентських виборів, змусила по-новому подивитися на перспективи виборчого процесу в обласному центрі, який має вже доволі велику власну електоральну історію, але вперше відразу після парламентських виборів декілька політичних угрупувань розпочали підготовку до майбутніх, насамперед, місцевих виборів.
З головних уроків виборів 2006 року можна зрозуміти, що посада депутата міської ради стала однією з найбільш "доходних", особливо у вирішенні земельних питань.
По-друге, що можна повністю ігнорувати обіцянки дані виборцям.
І по-третє, значно знизилася впливовість міського голови на хід подій у Чернігові.
ЩО МАЄМО ЗАРАЗ…
Маємо депутатський корпус, який в своїх діях ґрунтується насамперед на особистих меркантильних інтересах. З 50 депутатів майже три десятки тим чи іншим чином постійно лобіюють прийняття рішень на користь або власну, або партнерських бізнес-кіл. Періодичні кампанії, які розгортає та чи інша політична сила, чи то питання продажу землі, чи то відстоювання інтересів окремого дому чи району мають яскравий тимчасовий кон'юнктурний характер.
Головний переможець 2006 року - Соціалістична партія України - практично повністю втратила вплив на події в місті, причому не тільки завдяки екс-міському голові, екс-нардепу, екс-міністру Миколі Рудьковському, а насамперед завдяки власній бездіяльності та відсутності командної роботи. Частина "младосоціалістів" зберегла посади після "реінкарнації Соколова", незважаючи на те, що вони зробили достатньо, щоб провалити його виборчу кампанію. Так, наприклад, і зараз на блогах відомих київських журналістів можна зустріти інформацію про те, як їх наймали писати проти нині діючого голови, і наймали нині діючі посадовці мерії.
З іншого боку, Олександр Соколов відразу після виборів потрапив в "патову ситуацію", коли він не зміг департизувати апарат міської ради та привести до влади лояльних до нього людей. Частково це виникло у зв'язку з протидією депутатського корпусу, а частково у зв'язку з тим, що нині діючий міський голова не має власної команди та чітко зрозумілої для широких верств населення програми дій. Причому Стратегічний план розвитку міста, Статут міста не є програмою дій мера, а є складовими документами, регламентуючими розвиток міста.
І останнє - політичні партії. Практично всі вони без винятку і ті, що потрапили до депутатського корпусу, і ті, що не потрапили, проявляли активність лише в передвиборчий період і жодна з політичних сил не проводить масової партійно-політичної роботи серед мешканців міста по пропаганді реалізації обіцяного та як це виконується. Єдине, що мають політичні партії, - це київських політичних лідерів, як певні "ікони", за якими можна ховатися.
ЧОГО ОЧІКУВАТИ. ТРОШКИ ТЕОРІЇ
Після квітня 2007 року навіть звичайному громадянину зрозуміло, що політична ситуація має тенденцію швидкого розвитку за певними напрямками, вигідними тим чи іншим політичним силам в Україні.
Незважаючи на зростання ролі Президента в житті країни, головну скрипку у майбутніх виборах буде грати Верховна рада - саме вона і призначає місцеві вибори. Питання в тому за якими правилами будуть проходити наступні вибори, і чи вони будуть депутатів місцевих рад, знову парламентські чи дострокові президентські. Вже зараз зрозуміло, що головною особливістю майбутніх виборів буде те, що ми не будемо обирати в один час багатьох, як це було у березні 2006.
При стабілізації ситуації на рівні Президент-Парламент і реалізації конституційної реформи першими можуть бути вибори депутатів місцевих рад без виборів міських голів. При ескалації політичного конфлікту нас знову очікують парламентські вибори, а можливо і спільні вибори депутатів Верховної ради та Президента, що найбільше буде вигідно харизматичним лідерам окремих політичних структур.
Повертаємося до місцевих виборів. Вже сьогодні багато говориться про недосконалість партійної системи в Україні, насамперед на рівні місцевих рад. Ситуація складається так, що партіям буде не вигідно зберегти існуючу виборчу систему, якщо вибори потрібно буде проводити по всій Україні. Більш раціональним (але неполітично доцільним, і тому реальним) буде модернізація виборчої системи з додаванням відкритих виборчих списків при виборах до місцевих рад. Головна перевага цього на час виборів можна буде забути про бездіяльність партій. Це по-перше. По-друге, таким чином можна буде значно перерозподілити електоральні ресурси в районах стабільного домінування певних політичних сил. І по-третє, ослабити вплив партійної номенклатури на місцях. Цей сценарій найбільше вигідний президентським структурам.
Повернення старої мажоритарної системи насамперед вигідне місцевим елітам та значному регіональному бізнесу. Цей варіант можливий при початку реалізації політичної реформи і із підвищенням ролі обласних рад і з одночасним зменшенням ролі голів облдержадміністрації. На сьогодні цей варіант вигідний лише найбільш рейтинговим політичним силам, які представлені в усіх навіть найменших населених пунктах України.
І третій, "оперативний варіант", коли парламентські сили, домовившись, почнуть локальні "мерські" кампанії, спочатку в Києві, Харкові, а потім в більшості великих міст, де міські голови ведуть самостійну, позапартійну політику. При цьому варіанті можливі знову дострокові вибори міського голови і в Чернігові.
ХТО І ЩО РОБИТЬ
Ще більше року тому автор цих рядків писав, що поза межами місцевими політики у Чернігові залишилося багато впливових осіб. Ситуація після виборів підтвердила ще більше що ті, хто не мають впливу в стінах сесійної зали міської ради, мають великі збитки у власному бізнесі і навпаки, навіть маловпливові депутати майже невідомих партій значно покращили власний матеріальний добробут саме за рахунок лобіювання.
Останні сесії ще яскравіше показали цю ситуацію, коли вирішення земельних питань постійно відкладається "на потім". Головна причина цього в тому, що лідери політичних фракцій та міський голова не можуть домовитися між собою, а більшості голосів жодна із сторін не має. Ця ситуація не може залишатися надовго і враховується всіма при підготовці до майбутньої виборчої кампанії.
По-перше, ряд політичних діячів, які не мають впливу на міську раду, наприклад, відомий чернігівський бізнесмен, меценат, політик та громадський діяч Сергій Кнуренко відновив фінансування власного видання газети "Вектор", яка багатотисячним накладом безкоштовно розповсюджується в місті, та продовжує інформаційну кампанію під лозунгом "За Новий Чернігів", яку він проводив у 2006 році.
З паном Кнуренко маємо доволі рідкісну ситуацію, коли є лідер, але практичної команди однодумців не існує - є тільки підлеглі, по-різному пов'язані з бізнесовими та громадськими структурами цього підприємця. Говорити про ефективність цієї кампанії поки що рано, але певна модернізація форм та методів за останні три місяці прослідковується.
Мабуть одним з головних питань для проекту "Новий Чернігів" є нові, дієві ініціативи, у реальність яких чернігівці зможуть повірити. Так, "статутна компанія" показала, що такі питання не є для свідомості пересічного мешканця нашого міста актуальними. Проект технопарку, без вирішення земельного питання, також залишиться утопією.
Інша група, яка активізувалася останнім часом це група ПСПУ-"Народний контроль", на чолі з депутатом міської ради Іваном Донцом та громадським діячем Дмитром Зініним.
Головним методом роботи цієї групи є визначення локальних по території проблем з апеляцією до місцевих жителів цих районів і навіть будинків. Головне в цьому не вирішення проблеми, а власний піар. Ця група також почала випускати власне видання "Народний контроль". Динаміка дій цієї групи та останнє голосування, в якому брали участь депутати від ПСПУ в міськраді, наводять на думку, що це угрупування є сателітним, яке будуть ситуативно використовувати більш вагомі гравці або як самостійну силу, або проти інших. Але вони перші активно взяли на озброєння вирішення земельних питань у Чернігові, що можливо буде найголовнішим компроматом проти діючих депутатів міської ради під час наступних виборів.
Цікава ситуація складається з політ-бізнесовими структурами, які раніше орієнтувалися на політичні сили, яки стали зараз аутсайдерами. Більшість їх найбільш самостійних учасників мають доволі вузький вибір: або повністю підкоритися діючому міському голові, або вступити до більш рейтингових політичних партій, або створити політичне громадське угрупування по типу ГАКу у Києві, або "Дозору" у Сумах.
Головна проблема при створенні нових громадсько-політичних об'єднань - довести спонсорам власну ефективність і результативність. Головний людський ресурс в цьому процесі - молоді амбітні лідери громадських організацій, які ще не потрапили під партійний вплив. Головне актуальне питання - вплив на мас-медіа та власний промоушен. Вже зараз у місті активізують діяльність новостворені громадські організації, які взяли на озброєння "грантові методи" роботи з населенням: громадські приймальні, юридична допомога тощо.
Ще однією з активних груп, які будуть боротися на майбутніх виборах в місті Чернігові - це об'єднання бізнесових політичних та громадських структур навколо нині діючого міського голови. З одного боку, Олександр Соколов показав себе найбільш харизматичним лідером у Чернігові, проти якого, навіть, великі політичні партій не змогли знайти рівновеликого. Але, як свого часу показали "вибори Ярославського" були б гроші, а розкрутити лідера за доволі короткий проміжок часу на локальній території можна, причому навіть без активної участі самого лідера, шляхом міфоутворення.
З іншого боку, головне, що втрачає Олександр Соколов, - це час. Якщо в розрізі власних обіцянок як міського голови йому можна частково звітуватися, то у розрізі створення та активної роботи команди майбутніх кандидатів в депутати говорити важко. Головною проблемою для міського голови Чернігова залишилася партійно-політична ідентифікація, тому що брати участь у майбутніх виборах без цього не можливо. Але і приналежність до певної політичної сили значно йому "зв'яже руки", та і не так багато партій пов'яжуть з ним своє майбутнє. Розрубити цей "Гордіїв вузол" можна. Якщо якась з політичних партій запропонувала б очолити Олександру Соколову свою чернігівську міську організацію. Слабким місцем нині діючого міського голови залишається також вплив на інформаційне поле Чернігова, де він досі залишається серед химер.
Найбільш дієвими гравцями на політичному полі Чернігова залишаються БЮТ та Партія регіонів, які мають і фінансові, і людські ресурси для майбутньої виборчої кампанії. Медійні ресурси цих партій на сьогодні не однакові - велика перевага на боці БЮТу, який має власне партійне видання, вплив на одну із безкоштовних тиражних газет та декілька FM-станцій. Ще одним з напрямків тактичної роботи політичних партій в Чернігові є робота по залученню представників бізнесу як донорів локальних програм. Ця ніша є досить ємкісною, з врахуванням значного падіння рейтингу в області таких партій як СПУ, Народно-демократична та Партії підприємців та промисловців.
В майбутніх виборчих перегонах залишається фактор невідомого гравця. Це пов'язано насамперед з тим, що у місті є декілька бізнесменів та бізнесових структур, які вважають себе самодостатніми, для того, щоб не потрапити під вплив однієї політичної партії та її керівництва. Досвід бізнес-структури "Вена" довів, що можна мати депутатів відразу в декількох політичних, силах причому досить полярних, щоб відстоювати власні інтереси.
Більшість таких гравців зосереджено в будівельному та гральному бізнесі міста, який має надзвичайно високий рівень рентабельності, а значить кошти. Вже зараз дехто з цих "магнатів" починає контролювати нові інформаційні канали, такі як кабельне телебачення та локальні мережі Інтернет. Головним питанням для них є кадрове - знайти досвідчених людей, які зможуть реалізувати їх плани. Ще одним питанням є приховування власних інтересів в майбутніх політичних виборах і толерантні стосунки з майже усіма гравцями.
ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГУ
Головна мета політичних маніпуляцій, які зараз відбуваються, створити в міській раді умови, щоб мати більше власних депутатів, а в ідеалі і депутатську більшість. Навіть, якщо неможливо буде обійняти посаду міського голови, ці політичні сили будуть намагатися зробити все, щоб мати власного секретаря міськради та вплив на кадрову політику в міськвиконкомі.
Ще одним напрямком сучасних дій є взяття під контроль, або створення власних медіа та інформаційно-аналітичних груп, які будуть їх наповнювати та збирати системну інформацію про опонентів.
Доцільним також для всіх гравців є створення власної системи розповсюдження, яка б мала автономних характер та була ефективно.
І головне для всіх - це пошук нових людей для ефективної роботи, та особистостей для виборчих списків. |
