Чому в Україні з 1990 року вшосте проводяться вибори місцевої влади вкотре за новими правилами? Головна причина: втрата владою легітимності.

Нагадаємо, що легітимність – це морально-психологічне сприйняття влади громадянами, визнання її права здійснювати управління соціальними процесами, згода, готовність їй підпорядковуватися. У вузькому розумінні легітимною визнається законна влада, яка утворена у відповідності із процедурою, передбаченою законами. Іншими словами, впродовж 20-ти років проведення плюралістичних виборів існує стійка тенденція зменшення числа виборців, що підтримують цю владу на місцевих виборах.

Спробуємо на прикладі виборів Чернігівської міської ради розглянути легітимність місцевої влади як рівень її підтримки виборцями на виборах.

Якщо у 1990 році за обраних депутатів Чернігівської міської ради (у першому турі виборів) голосувало в середньому 42,34% (від 18,13% до 91,82%), у 1994 році – 37,20% (від 19,91% до 59,05%), у 1998 році – 21,40% (від12,15% до 50,02%), то 2002 році аж 19,38% (від 11,33% до 41,93%). Крім того, кількість виборців, які не підтримали жодного кандидата в депутати становила абсолютну більшість в 1998 році у 34 округах, а на виборах 2002 року – 33 округах з 50. Таким чином на виборах 1998 року не підтримували жодного кандидата в депутати в середньому 24,19% виборців, у 2002 році – 22,41% виборців.

Поступово добігає кінця термін міського голови Олександра Соколова. Ні для кого не секрет, що рейтинг його доволі високий і тому є актуальним питання: “Чи знайдеться кокурент діючому меру?”

Тому Клуб молодого політолога вирішив, як то кажуть, розібрати кандидатів по кісточкам.

По-перше, варто згадати Олексія Савченка, президента громадської організації “За Чернігів”. Ще рік тому його можна було назвати головним конкурентом Соколова. Проект “За Чернігів” стрімко “зайшов” у місто, сіючи акціями(читати грошима), критикою місцевої влади і навіть скандалами. Проте хаос у датах виборів призвів до замороження проекту, а столичні справи згодом і зовсім змусили організацію згорнутись. Очевидно, що О. Савченко вже забув про Чернігів, а Чернігів забув Савченка… Міліони гривень, вкладених в проект виявились благодійним внеском в наше рідне місто.

Якщо перевести статистику НБУ у долари США, картина депозитного відновлення виглядає менш оптимістично. Українці повернули до банківської системи лише третину із 18 мільярдів доларів, вилучених під час паніки 2008-2009 років.

Малюнок Більжо

“Економічна правда” презентує черговий щопіврічний рейтинг надійності депозитних внесків в українських банках.

Рейтинг базується на аналізі фінансової звітності банків за перше півріччя 2010 року та прогнозах аналітиків щодо перспектив фінансових установ.

Нагадаємо, що за підсумками 2009 року рейтинг “Економічної правди” очолили “Укрексімбанк”, Ощадбанк та Сбєрбанк Росії.

А за результатами опитування банківський аналітиків, яке проводилося за підсумками 5 місяців роботи в 2010 році до трійки лідерів увійшли “ІНГ банк Україна”, “ВТБ банк” та “Унікредит Банк”.

Опитування громадян проводилось під час взяття на облік суб’єктів підприємницької діяльності, проведення семінарів, лекцій для платників податків, засідань “круглого столу” за участю підприємців тощо. Податківці міста пропонували громадянам заповнити анкету щодо оцінки їх діяльності.

Загалом було опитано 203 респонденти різного віку.

Спробуємо розібратися хто в Чернігові має шанси увійти до міської ради наступного скликання та хто може посісти омріяне крісло міського голови.

Розділ 1. Актуальність проблеми
Розділ 2. Основні засади політики розвитку молодіжного підприємництва та боротьби з молодіжним безробіттям
2.1. Актуальні для  молоді економічні проблеми, що виникли у результаті економічної кризи
2.2. Що гальмує розвиток молодіжного підприємництва
2.3. Основні напрямки політики держави щодо розвитку молодіжного підприємництва та подолання  з молодіжного безробіття
2.4. Вдалі приклади діяльності місцевої влади і громади\бізнесу у вирішенні проблем у сфері молодіжного підприємництва та безробіття серед молоді (приклади 5 регіонів- Донецьк, Харків, Симферополь, Львів, Чернігів)
2.5. Основні напрямки політики розвитку молодіжного підприємництва та боротьби з молодіжним безробіттям
Розділ 3. Шляхи реалізації Доктрини

Вступ. Актуальність проблеми.
Теза 1. Молодь - це потужний людський ресурс. Підтримка молодих людей, їхнє залучення до творчої, активної участі в житті суспільства - це інвестиції в розвиток стратегічних ресурсів держави. Підтримка розвитку малого підприємництва, і безпосередньо малого бізнесу серед молоді, в умовах економічної кризи - вкрай важливий напрямок державної політики. Вивільнення працівників, зростання безробіття, інфляційні процеси є викликом системі державного управління. За таких умов мале підприємництво зосереджується саме на створенні робочих місць та стимулюванні самостійної економічної діяльності. Держава ж має залучати до самостійної підприємницької діяльності вільну робочу силу.

Українське демократичне коло” на замовлення Інституту політики 23 – 29 червня 2010 року провело опитування чернігівців. Вибіркова сукупність репрезентує доросле населення міста Чернігова. За місцем проживання опитано 400 респондентів віком від 18 років і старше. Статистична похибка вибірки без врахування дизайн-ефекту з вірогідністю 0,95 не перевищує ±5%.

 

 

Укладачам краєзнавчих розвідок удалося досконало описати процес формування гербів та печаток міст Лівобережної та Слобідської України за часів правління польських королів, українських гетьманів та Російської імперії

Постановка проблеми 

 

 

Останнім часом на Чернігівщині багато говорять про зв'язки з громадськістю, стосунки з громадськістю, громадському взаємодії - про те, що скорочено-жаргонно називається "піар". 

Мабуть це пов'язано з низкою невдач, які останнім часом спіткали ряд державних структур і громадських організацій. 

Так, на слуху дві-три останні події, пов'язаних з обласною державною адміністрацією та громадською організацією "Громадська думка". 

Практично всі ці події для тих, кого вони є дуже важливими і значущими. Рейтинг може вплинути на долю губернатора, ситуація з газетою - на взаємини комунальної преси та виконавчої влади, а громадська ініціатива G-20 - на перспективу стосунків організації і тих, хто за нею стоїть, з реально впливовими людьми, які можуть і "образитися".

Пару недель назад “Экономика” начала искать человека, способного возглавить направление ее “расширяющихся digital-активностей”. “Телекритика” поинтересовалась, в чем суть расширения (планируется ли запуск самостоятельных интернет-проектов и т.д.). В издательстве ответили, что еще не знают. Человека ищут как раз для того, чтобы он решил, какие шаги стоит делать в данном направлении.

В каком-то другом контексте такой пассаж мог бы удивить. Но учитывая, что речь идет об интернете и прочем digital, ничего странного нет. Наоборот, очень даже трезвая самооценка.

О перспективах интернета сейчас говорят, как о покойнике с придыханием и только хорошее. Основные посылы: социальные сети и “Я-“журналистика“” – это наше будущее; в интернет перетекает аудитория традиционных СМИ; рекламные бюджеты на диджитал растут с каждым годом и т.д. Но никто, даже западные гиганты медиабизнеса, толком не знают, что со всем этим делать. Кто для них интернет – друг или соперник? Выкладывать содержимое в открытом доступе или “закрывать”? Действительно ли тиражи падают из-за интернета? Какой дополнительный контент вешать на сайт? Что будет, если целиком перейти в сеть, и пора ли уже запускать самостоятельные интернет-проекты? Вопросов масса. Еще больше ответов, часто противоречащих друг другу.

Шановні співвітчизники!

Шановні учасники зібрання!

16 липня 2010 року Україна відзначатиме 20-річчя Декларації про державний суверенітет. Цілі та цінності, проголошені в Декларації, були підтримані народом України на Всеукраїнському референдумі 1991 року. Так розпочиналося будівництво незалежної України.

Складний шлях пройшли ми за цей час. Багато було зроблено, але й чимало важливих справ виявилися нереалізованими.

І ось, можливо, вперше за всю новітню історію, ми з вами отримали шанс спокійно, безконфліктно взятися за роботу і почати нарешті будувати Україну для людей, а не для влади.

Сьогодні Верховна Рада схвалила у першому читанні проект Закону «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», який був поданий мною як невідкладний. Його ухвалення в цілому зробить нашу внутрішню і зовнішню політику відкритою і зрозумілою всім.

Водночас – це дорога до чіткої взаємодії Президента, парламенту та Уряду, яка остаточно покладе край політичній нестабільності.

За попередні п’ять років народ України мав можливість переконатися, до чого призводять конфлікти у вищих ешелонах влади і на місцях. Я переконаний – цю сумну сторінку історії нашої держави перегорнуто безповоротно.