13 листопада в Чернігівському обласному академічному українському музично-драматичному театрі ім. Т.Шевченка відбувся вечір пам’яті до 300-річчя оборони Батурина.
“Нескорена столиця, нескореного народу”, – саме такими словами ведучі казали про гетьманську столицю.
На початку листопада 1708 року у Батурині російськими окупаційними військами було вчинено масову різанину українського населення, яку офіційна Москва трактувала як відплатну акцію за намір гетьмана І.Мазепи стати на бік шведського короля Карла ХІІ й таким чином продовжити боротьбу за незалежність України.
В ніч з 1 на 2 листопада 1708 року, внаслідок зради прилуцького полковника Івана Носа, московські солдати вдерлися до Батурина. Місцева залога та жителі оборонялися по-геройському.
Але сили були не рівними й дуже скоро російські війська перейшли до грабунків, підпалів і розправи з непокірними. У Батурині проти його оборонців було застосовано тактику “випаленої землі”.
З метою придушення будь-якого спротиву князь Меншиков розпорядився нікого не щадити й убивати жінок, старих і дітей. Автор “Історії Русів” писав: “Вибив усіх їх до ноги, не милуючи ні статі, ні віку, ні самих найменших немовлят”.

У галереї “Грифон” відкрилася виставка Оксани Корнієнко та Надії Мартиненко. Чернігівські художниці вже не вперше виставляються разом, створюючи спільну експозицію, близьку жанрово (натюрморт, пейзаж), але дуже різну за стилістичними та смисловими акцентами. Надія Мартиненко – мрійниця-споглядачка. Її пейзажі створені наче після неквапної прогулянки (“Міський мотив”, “Хата з солом’яною стріхою”, “Вулиця Костельна”, “Одеський дворик”). Невипадковим здається і мотив “погляду згори” – з пташиного польоту – на, наприклад, “Дахи старого Подолу”. Натюрморти (“Букет у блакитних тонах”) створюються витончено і глибокодумно, як ікебана. Втім, є тут свої винятки (“Смакота”).
Оксана Корнієнко мріє і творить інакше. Пізнання краси й гармонії світу в її картинах схоже на удар блискавки, воно виявляється у деталях, нечисленних і сліпуче-точних (“У Чернігові осінь”, “Початок літа”, “Тюльпани”). А ще є серія про котів і кішок (“Красуня”, “Заливна риба”, “Конкурс краси”, “Рудий залицяльник”, “Кармен”), дуже кумедна і при цьому дуже вишукана.

У жовтні поточного року лише 22 із 52-х банківських установ Чернігівщини були спроможні надавати кредити. Всього вони їх видали на суму 600 млн грн, що майже на 29% менше ніж у вересні. Суб’єкти господарювання отримали 460 млн грн із загальної суми кредитних виплат, решту взяло населення.
В цілому за жовтень кредитний портфель області зріс на 7% і на 1 листопада перейшов відмітку 5 млрд грн. Про все це на робочій зустрічі в Чернігівській облдержадміністрації повідомив начальник управління Національного банку України в області Леонід Волошок.
Що стосується вкладів населення, то тут Л. Волошок відмітив незначне їх скорочення – на 4% до 2,420 млрд грн. Але останні дані, зазначив він, свідчать про те, що ситуація стабілізується і вкладник починає заспокоюватись. Відтік вкладів іде, в основному, через поточні рахунки.

Прилуччина пам'ятає і вшановує сторінки історії мазепинської доби - такий висновок можна зробити за підсумками засідання за круглим столом "До 300-річчя подій, пов'язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана України Івана Мазепи та укладенням українсько-шведського союзу", який продовжив серію однойменних заходів, організованих Чернігівським центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій спільно з місцевими державними адміністраціями, міськими радами в районах області.
Учасники засідання "за круглим столом" торкнулися різних аспектів діяльності Івана Мазепи.
Причини переходу українського гетьмана на бік Карла XII проаналізував доцент кафедри історії слов'ян Чернігівського державного педагогічного університету, кандидат історичних наук Олександр Тарасенко, та детально зупинився на окремих моментах його воєнно-політичного виступу.  Розповіла про соратника Івана Мазепи визначного прилуцького полковника Дмитра Горленка та його участь у тих буремних подіях науковий співробітник Прилуцького краєзнавчого музею Тетяна Зоць.
Про Івана Мазепу мовою документів повідомив провідний науковий співробітник Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського, кандидат історичних наук Ігор Ситий та процитував уривки з листування гетьмана та козацької старшини.

Суперечки щодо оренди об’єктів комунального підприємства “Стадіон ім. Ю.О. Гагаріна” отримали несподіване продовження: на тридцять другу сесію міської ради винесено питання про передачу цілісного майнового комплексу комунального підприємства “Стадіон ім. Ю.О. Гагаріна” з комунальної власності територіальної громади міста у державну власність. Що це означає і як вплине на розвиток спорту в місті й футболу зокрема? Адже декому здається, що лише наявність стадіону з усіма його об’єктами в оренді у ПФК “Десна–Партнер” автоматично зробить нашу улюблену команду грандом європейського футболу. Про те, що чекає на стадіон ім. Ю.О. Гагаріна, розповідає його директор Олександр Овчаренко.
– У кого з’явився намір передати стадіон у державну власність?
– У вищого спортивного керівництва країни. І сприяв цьому вдалий виступ наших важкоатлеток на Олімпіадах у Афінах та Пекіні.
– Яким чином буде здійснюватись передача у державну власність?
– Якщо депутати міськради приймуть позитивне рішення, стадіон буде передано до Фонду держмайна України, а вже звідти під управління Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту. Воно планує створити державне підприємство “Стадіон ім. Ю.О. Гагаріна”, пріоритетним напрямком діяльності якого буде створення центру, де будуть готуватись до чемпіонатів Європи, світу та Олімпійських ігор юнацькі, жіночі та чоловічі збірні України з важкої атлетики. Хоча ще немає офіційного рішення про передачу, від 10 листопада до 22 грудня і від 10 січня 2009 року до 1 березня на стадіоні будуть проведені збори збірних України, які готуються до чемпіонату Європи 2009 року. Наприкінці лютого в Чернігові відбудуться змагання на Кубок України, де буде відібрана команда, а заключний етап підготовки пройде у Конча–Заспі. До речі, наш стадіон матиме такий же статус, як тамтешній центр олімпійської підготовки.

Заявки на участь в обласному конкурсі “Благодійник року” імені меценатів Тарновських управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації прийматиме до 30 листопада. Про це йшлося на черговому засіданні прес-клубу “Ділове слово” управління у справах преси та інформації.
Цей конкурс проводиться відповідно до розпорядження голови обласної держадміністрації і передбачає визначення переможців за шістьма номінаціями: благодійник року – всеукраїнська бізнес-структура, регіональна бізнес-структура, банк або фінансова установа, приватна особа (три лауреати), благодійник-початківець та представник малого бізнесу.
Заявити про участь у конкурсі (за згодою мецената) може будь-яка облагодіяна ним установа чи особа. А надання додаткової інформації про благодійника (публікації, відгуки, фотографії, рекомендації) не тільки вітається, а й додає переваги під час розгляду кандидатур.
Проголошення підсумків конкурсу та урочисте нагородження його переможців відбудеться 14 грудня, у День благодійництва, який відповідно до Указу Президента вперше відзначатиметься в Україні.

Проведено зустріч з громадськість на тему "Програма "Екологія-2010". Проблеми і здобутки", на якій присутні були поінформовані щодо проведених природоохоронних заходах на території Чернігівської області за останні роки.
Виконання програми "Екологія - 2010" в Чернігівській області - планомірний план дій місцевої влади, спрямований на охорону навколишнього природного середовища. 
Одним із пріоритетних напрямків роботи Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області є поліпшення екологічного стану області шляхом забезпечення координації виконання органами виконавчої влади і місцевого самоврядування "Програми (плану дій) охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Чернігівській області"("Екологія-2010"), яка діє в Чернігівській області з 1999 року.
За цей час профінансовано природоохоронних заходів на загальну суму 280 801,4 тис. грн.

Це питання стало ключовим під час наради Чернігівського міського голови Олександра Соколова з керівниками провідних підприємств обласного центру.
За інформацією управління економіки міської ради, на фоні кризових явищ у фінансовій (банківській) системі країни, коли йде відтік капіталу і загострюється дефіцит коштів не тільки інвестиційних, але і обігових, у промисловому комплексі Чернігова теж відчуваються негативні тенденції. Аналіз динаміки роботи підприємств міста демонструє сповільнення виробництва, яке почалося у серпні–вересні та значно загострилося упродовж жовтня. Найбільше сповільнення відбулося у галузях, що орієнтовані на експорт.
В управлінні економіки вказують, що плани, передбачені Програмою економічного і соціального розвитку міста на 2008 рік, не будуть виконані майже всіма галузями промисловості, крім електроенергетики. Проте суттєвий спад також не прогнозується. Якщо Програма передбачала зростання обсягів виробництва промислової продукції на 4%, то очікується зростання на рівні 0,4%.

Сьогодні в обласному музично-драматичному театрі відбулось урочисте святкування Дня працівників сільського господарства, в ході якого кращим аграріям Чернігівщини були вручені державні нагороди, відзнаки Кабінету Міністрів, Міністерства аграрної політики тощо.
Зокрема, фермер з Куликівки Віктор Труш отримав орден “За заслуги” II ступеня, селекціонер Носівської дослідної насіннєвої станції Олександра Матрос — орден «Княгині Ольги» II ступеня, механізатор дослідного господарства “Іванівка” Чернігівського інституту АПВ Олександр Венгер отримав медаль “За працю і звитягу”, чотирьом активістам галузі присвоєно почесне звання “Заслужений працівник сільського господарства України” та “Заслужений працівник освіти України”.
В номінації “Кращий аграрний район Чернігівщини” перемогу одержали сільгоспвиробники Прилуччини, друге і третє місця посіли Бахмацький та Срібнянський райони. Кращим аграрним підприємством області визнано ПСП “Фортуна” Ічнянського району.
У вітальному слові голова облдержадміністрації Володимир Хоменко подякував аграріям за рекордний врожай зернових культур — саме у переддень свята хлібороби регіону перетнули позначку у 2 мільйони 40 тисяч тонн зерна, чого ще не було в історії Чернігівської області.
Також голова облдержадміністрації вручив державні нагороди кращим представникам сільськогосподарської галузі, відзнаки «Переможці трудового суперництва».