 Важливість для Варви і району стабільної роботи та розвитку нафтогазової промисловості ніким не ставиться під сумнів, адже робочі місця саме в цій галузі фактично створюють зарплатну стабільність населення, а відтак сталий споживчий попит і як наслідок розвиток господарської активності на задоволення цього попиту. Гнідинцівський газопереробний завод, як основна складова нафтогазової промисловості району, попри вже далеко не захмарні зарплати, залишається таким собі оазисом стабільності та відносного благополуччя, стабільно працюючи з року в рік, завод не зупинявся навіть в часи господарського хаосу та економічної руїни 90-х… …Та ось, днями, шанований директор заводу Микола Дядик з депутатської трибуни сесії районної ради заявив, що "…Розглядаючи перспективи на 2011-2015 роки, очікується зменшення надходження сировини майже в два рази. Якщо нині на ГПЗ діє дві установки переробки нафти, то невдовзі припустив він, одну з них доведеться законсервувати. А це робочі місця, надходження до бюджету". Після чого керманич заводу прозоро натякнув, що через звичку спрямовувати погляди на ГПЗ, район у недалекій перспективі, може опинитися біля "розбитого корита" (газета "Слово Варвинщини" №9 за 06.03.2010). Простими словами: готуйся трудовий чоловіче, скоро доведеться йти на "біржу праці".
Добре, що хоч попереджають зараньше, подумає невибагливий читач, та насправді проблема зовсім в іншому. Очевидно, що такому стану ричей передували різні об'єктивні чинники, та основна причина в більшій мірі не та, яку озвучив з трибуни директор підприємства. Завод працював і не за таких несприятливих періодів. Такий невтішний стан справ, зумовлений скоріше бездарністю, інертністю та безініціативністю топ менеджменту заводу, який замість шляхів подолання труднощів, покликаний лише чемно виконувать ініціативи головного офісу, якому абсолютно все одно - будуть у Варві робочі місця чи ні, головне, позбутись неліквідних та переобтяжуючих складових нафтогазової корпорації. Керівникам же на місцях лише доведена не менш важлива місія - якісно та з найменшим опором працівників і профспілок втілити задумане.
|