Минулий рік став одним із найскладніших для аграріїв Чернігівщини. Погіршення фінансової ситуації, проблеми повернення валютних кредитів, девальвація гривні і цінові диспропорції поставили їх у надзвичайно важкі умови. Державна підтримка підприємств АПК скоротилася у 3,7 разу, їх кредитування – на 30 відсотків, а обсяг внутрішніх інвестицій у розвиток аграрної галузі зменшився у 2,1 разу. До економічних проблем додалися негативні погодні умови: посуха у період формування врожаю і під час сівби озимих культур уже під урожай 2010 року. А все-таки торік у області вже вдруге зібрали понад 2 мільйони тонн зерна і найбільший за всю історію Чернігівщини врожай соняшнику. Вищою, ніж у 2008 році, була врожайність картоплі, олійних культур і цукрових буряків. Зернових реалізовано на 630 тисяч тонн більше, ніж у 2008-му. Та чи поліпшив великий урожай життя селян?

Вочевидь, далеко не всіх. На початку нинішнього року заборгованість сільгосппідприємств перед Пенсійним фондом сягнула 2,7 мільйона гривень, а по зарплаті своїм працівникам – 1,9 мільйона гривень. Заробіток третини з них не досягає навіть мінімального розміру. Майже половина господарств залишаються збитковими.

Однією з причин цього стали низькі ціни на зерно. Через це, за найскромнішими підрахунками (якщо рахувати лише різницю цін у порівнянні до середньообласної), аграрії області торік недоотримали 116 мільйонів гривень. Якщо ж порівнювати з максимально можливими цінами, то виходить, що за зерно вторгували у 7 разів менше можливого. На 1 лютого 2010 року в області залишалося близько 864 тисяч тонн збіжжя. Воно користується попитом, але ціна залишається на рівні грудня минулого року: за тонну продовольчої пшениці пропонують максимум 1250 гривень, жита – 762, фуражного зерна – 1100, кукурудзи – 1300, ячменю – 850, соняшнику – 750, сої – 1000 гривень.

На жаль, більшість проблем, з якими зіткнулась галузь торік, нікуди не зникли. Тож нинішньої весни чернігівські аграрії не очікують полегшення. Лише 8 із 22 районів області посіяли озимі на площах, що перевищують торішній рівень. Зокрема, селяни відвертаються від жита, яке споконвіку годувало поліщуків, бо торік воно не користувалося попитом на ринку. Є цілі райони, де внесено лише по 3-4 кілограми міндобрив на гектар озимих. Знизилася і якість насіння під майбутній урожай.

– Ми отримали понад 2 мільйони тонн зерна, і з такого валу не можемо вибрати насіння, – з тривогою говорив на колегії обласного управління агропромислового розвитку заступник начальника цього управління Микола Колесников. – Це не дає змоги бачити перспективу навіть на крок уперед. У чотирьох районах насіння ярих зернових високих репродукцій є всього від 44 до 49 відсотків.

Цієї весни переважна більшість селян Чернігівщини вийде у поле на добитій до ручки техніці. Ось уже 6 років, як її зношеність у області сягла 90 відсотків. Торік через брак коштів темпи оновлення машинно-технічного парку господарств знизилися вдвічі.

Найбільшим головним болем аграріїв сьогодні є питання, де взяти кошти для проведення комплексу весняних польових робіт. Для цього потрібно близько 1,1 мільярда гривень, а поки що є 57 відсотків цієї суми. Де взяти решту? Зважаючи на ситуацію у банківській сфері, сподіватися на кредити не доводиться. У обласному управлінні агропромислового розвитку кажуть, що гроші могли б надійти з державного бюджету за цільовими програмами чи за рахунок здійснення форвардних закупівель Аграрним фондом. Та проектом бюджету на 2010 рік практично всі кошти на підтримку підприємств АПК зосереджені у Стабілізаційному фонді, наповнення якого є сумнівним. За словами заступника начальника управління агропромислового розвитку Олександра Савченка, передбачена у ньому на ці цілі сума становить усього 33,7 відсотка від потреби. До всього, нинішнього року селянам доведеться повністю розрахуватися з Пенсійним фондом, а це додаткові витрати у 30 мільйонів гривень.

Як вважають фахівці, аграрії Чернігівщини останні два роки насправді вирощували не по 2, а по 2,5 мільйона тонн зерна. Просто значна його частина залишалася в полі або не обліковувалась. На цій підставі керівництво області заявляє, що збір зерна обсягом 2,5-3 мільйони тонн для Чернігівщини не є фантастикою. Осінь покаже, чи реалізуються такі амбіції.

http://www.silskivisti.kiev.ua/18466/index.php?n=4769