Носити звання академіка з правознавства у віці 16–17 років, погодьтеся, не тільки почесно, а й відповідально, особливо, якщо йдеться про створення власних наукових проектів. Вчора понад 40 членів Малої академії наук України отримали дипломи від міністра юстиції України Миколи Оніщука за найкращі проекти у галузі правознавства. Першим етапом до такого визнання стала участь у Всеукраїнській олімпіаді з правознавства, що тривала протягом навчального року. Саме її переможці й отримали цінні подарунки, а головне – довели, що вони гідні носити звання молодого академіка.
Членів Малої академії наук цікавить безліч правових проблем. Так, переможницю III етапу Всеукраїнської олімпіади Вікторію Смуток з Криму турбує статус Севастополя, тому у своєму проекті вона пропонує зберегти місто адміністративною одиницею України і не передавати його Росії. А випускниця корюківської школи (Чернігівська область) Вікторія Барман знає, як боротися з дитячою злочинністю: вона пропонує пом’якшити покарання для неповнолітніх, а замість ув’язнення залучати їх до виконання громадських робіт. Серед інших правових новацій молоді академіки пропонують змінити конституційно-правовий статус Президента України, удосконалити закони щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також запровадити екологічні права та обов’язки громадян України.

Нині найзаповітніше бажання переможців олімпіади – здобути вищу юридичну освіту і почати втілювати свої проекти у життя. Як переконаний міністр юстиції України Микола Оніщук, на зміну сучасним науковцям прийде покоління обізнаних та творчих молодих учених, яких турбують такі суспільні проблеми, як проведення конституційної та судової реформи, боротьба з рейдерством, а також вирішення земельних питань.
Натомість президент МАН Станіслав Довгий стурбований, що у олімпіадах від академії все менше учасників із сільської місцевості.
– Щороку зростає тенденція, що у обласних та всеукраїнських етапах олімпіади бере участь небагато учнів сільських шкіл – цього року їх усього 10%, – продовжив Станіслав Довгий. – Лідирують учні київських, сімферопольських шкіл та навчальних закладів з інших обласних центрів – понад 55%, решта учасників – це представники районних шкіл. Це свідчать про те, що в учнів з села дуже мало можливостей для розкриття наукового потенціалу, оскільки бракує провідних фахівців, які могли б стати їх науковими керівниками, а також не вистачає технічного забезпечення. У першу чергу, комп’ютерів.

http://www.day.kiev.ua/203737/