 |
 |
12 березня
2010 р.
укр | рос
| ЧИ ПРАВДА, ЩО... |
|---|
| Аналітика та дослідження |
|---|
| Наші партнери |
|---|
| Хто є хто на Чернігівщині |
|---|
| Архів |
|---|
| ЧЕРНІГІВСЬКИЙ МОНІТОР ЦЕ... |
|---|
| ЧЕРНІГІВСЬКА ПИТНА ВОДА СТАНЕ ЧИСТІШОЮ? |
| 29.05.2009 | |
|
Чернігівська питна вода стане чистішою? Це з’ясувалося під час засідання Чернігівського прес-клубу реформ. Вже влітку вода з водозабору „Подусівка” (звідти забезпечується водою половина міста) проходитиме додаткове очищення. В чому воно полягає і чому виникла потреба додатково очищувати воду пояснили фахівці та медики. Олександр Шкінь, директор „Чернігівводоканалу” розповів, що останнім часом значно зросла кількість скарг від чернігівців на якість питної води. Пан Шкінь пояснив, що коли вода проходить через водопровідну мережу міста, відбувається її вторинне забруднення. Місто забезпечується водою з підземних джерел. Якість води, що подається у розподільчу водопровідну мережу Чернігова, відповідає вимогам відповідного ГОСТУ (ГОСТ 2874-82 “Вода питьевая”). До споживачів вода надходить через розгалужену систему водопроводів, 96% яких становлять сталеві та чавунні труби. Мережі в середині будинків також зроблені з труб чорних металів. Після “подорожі” трубопроводами вода стає бурою та червоною, а на стінках труб утворюються жорсткі відкладення. Причиною таких процесів є агресивність води, яка вступає в контакт з металом труб і окислює його. Це призводить до пошкодження водопровідних мереж міста, наслідком чого є аварійні ситуації. Так за даними міської СЕС, за чотири місяці цього року сталося 138 поривів труб, а минулого року чернігівські труби ламалися 573 рази.
Проте найбільше занепокоєння викликає те, що висока корозивна агресивність води (корозивна агресивність – це показник якості питної води, який відображає здатність води посилювати процеси корозії) має негативний вплив на здоров’я людей. Цей факт підтвердив Юрій Загороднюк – голова правління ГО „Фонд розвитку водоочисних технологій” (м. Київ). Він повідомив про те, що Національний медичний університет ім. Богомольця проводив на початку цього року лабораторні дослідження чернігівської води. Вони показали, що середня швидкість корозії, яку спричиняє вода водозаборів “Ялівщина” та “Подусівка” згідно вимог (СОУ ЖКГ 41.00 – 35077234.010:2008) є високою і становить 0,110 мм/рік. Така висока корозивність є небезпечним фактором, який негативно впливає на здоров’я людини. Вода з високим показником посилює процеси окислення в людському організмі. Вона також має підвищений вміст міді, свинцю, інших важких металів. Це відбувається через вимивання цих металів з труб. Пан Загороднюк пояснив, що корозивна агресивність, яку наміряв у чернігівській воді інститут імені Богомольця, є вдвічі вищою за норму. Згідно стандарту система централізованого господарсько-питного водопостачання вважається захищеною від внутрішньої корозії і готовою до експлуатації за умови, якщо у системі забезпечується корозивність води, що не перевищує другий та третій ступінь – тобто швидкість корозії має бути не більшою за 0,05 мм/рік. У випадку, якщо рівень корозивної агресивності становить від 0,05 до 0,2 мм/рік, експлуатація системи водопостачання дозволяється протягом тільки одного сезону! Олександр Шкінь бачить два шляхи покращення якості питної води. Перший – замінити всі труби на такі, які не піддаються корозії. Йдеться про труби з поліетилену, нержавіючої сталі, та з інших, стійких до окислення, матеріалів. Цей варіант потребує великих коштів – 400 мільйонів гривень (!!!) та тривалий за часом. Є й інший варіант, який, на думку Олександра Шкіня, більше підходить нашому місту. Це зменшення агресивності води, забезпечення її стабільної якості протягом усієї “подорожі” – від водозабору до споживача через застосування інгібіторів корозії. “Основні протикорозійні заходи визначає Держстандарт, – повідомив О. Шкінь. – Згідно стандартів нам треба застосовувати інгібітори корозії та електрохімічний захист. Перевага має надаватись інгібіторам, які здатні попереджувати утворення нових відкладень та видаляти уже існуючі”. Для антикорозійної та стабілізаційної обробки води господарсько-питного водопостачання Чернігова рекомендовано застосувати реагент “Sea Questtm – Україна” (ТУ У 24.6-24100060-001:2007). Завдяки йому вода очищуватиметься, а також її якість буде відповідати державним стандартам та санітарним нормативам питного водопостачання за показниками корозивності та стабільності, переконаний директор “Чернігіводоканалу”. Про препарат розповів Гарольд Стіфел – віце-президент фірми “AquaSmart” (США). Саме ця компанія і виробляє препарат Sea Quest, який виготовлений на основі поліфосфату натрію. За словами Г. Стіфела, завдяки цьому препарату у воді буде знижений рівень свинцю, міді. Він виключає утворення червоного та чорного забарвлення води; забезпечує оптимальний антикорозійний контроль без визначення та коригування рН; зменшує необхідність застосування дорогих програм по очищенню труб, їх заміні та захисту; мінімізує виникнення аварійних ситуацій та перебоїв у водопостачанні. Гарольд Стіфел повідомив, що препарат має міжнародні сертифікати NSF (США), DWI (Англія), гігієнічні сертифікати про допущення до виробництва, поставки, реалізації та застосування на територіях України, Росії, Польщі, Англії, Італії, Ізраїлю, США, Німеччини та багатьох інших країн. Висновок, що цей препарат може бути застосований в країні, видало і Міністерство охорони здоров’я України. Говорячи про препарат, Юрій Загороднюк додав, що поліфосфат натрію „абсолютно безпечний для людського здоров’я”. Він розповів, що цей препарат є препаратом 4-го ступеню безпеки. До таких відносяться продукти харчування, біологічно активні добавки. „Хлор, яким очищають воду в багатьох містах України, має 1 ступінь безпеки, – наголосив пан Загороднюк. – Тож чернігівцям нема чого боятися!” Думку медиків озвучила представник обласної СЕС Олена Безродна. Її, як спеціаліста, насторожує застосування для очищення води саме цього препарату. Олена Гаврилівна розповіла, що перш, ніж використовувати Sea Quest, треба переконатися в тому, що він не впливатиме на стан здоров’я населення. Також треба знати, як ця речовина вплине на бактеріологічну якість води. Пані Безродна переконана, що слід дізнатися і про альтернативні препарати, які також можуть очищувати воду. І хоча цей препарат має висновки санепідекспертизи Міністерства охорони здоров’я України, то коли вже остаточно буде вирішено питання про його застосування, треба розробити програму запровадження. Йдеться про постійний контроль та постійні лабораторні дослідження якості після застосування цієї речовини. До речі, представник компанії виробника сказав, що компанія не проводила дослідження впливу препарату на стан здоров’я населення. Говорячи про механізм очищення води, Олександр Шкінь розповів, що вода буде оброблятись перед подачею в мережу – через спеціальні насоси та дозатори препарат застосовуватиметься на водозаборах. Вперше додаткове очищення буде встановлене на водозаборі “Подусівка” вже в липні-серпні цього року. З цього пункту водою забезпечується десь половина міста. За словами Олександра Михайловича, додаткове очищення становить 10% від складової вартості тарифу на воду. Так що незабаром на чернігівців чекає підвищення тарифу на воду. Але заради власного здоров’я можна піти і на додаткові витрати, переконаний Олександр Шкінь. Мельник Ірина У Чернігові пройшли громадські обговорення щодо очищення води У Чернігові пройшли громадські обговорення щодо очищення води, ініційовані міськрадою та КП “Чернігівводоканал”. У заході взяли участь фахівці з Києва і Дніпропетровська, науковці ЧДТУ та ЧДПУ імені Т.Г.Шевченка, спеціалісти міської і обласної СЕС, ДП “Чернігівстандартметрологія”, представники громадських організацій та ЗМІ. Відкриваючи захід, Чернігівський міський голова Олександр Соколов підкреслив, що запропонований водоканалом препарат на основі поліфосфату натрію викликав чимало запитань, і щоб з’ясувати їх, вирішили провести громадські обговорення за участю фахівців. Міський голова зауважив, що у важливому для усіх чернігівців питанні необхідно зробити висновок колективно, а не лише за пропозицією водоканалу. “Доки не буде відповідей на всі запитання, я не дозволю приймати рішення на виконкомі. Це занадто серйозно”, – наголосив О.Соколов. Начальник КП “Чернігівводоканал” Олександр Шкінь розповів, що підприємство та контрольні служби постійно перевіряють якість води у місті. “Взагалі контролюються 24 показників якості, недотримання яких позначається штрафними санкціями для підприємства”, – уточнив О.Шкінь. Наразі для Чернігова є актуальною проблема вторинного забруднення води. Мешканці міста постійно звертаються із скаргами до різних служб. За словами начальника КП “Чернігівводоканал”, є два шляхи розв’язання проблеми – заміна мереж, що потребує значних капіталовкладень, або використання спеціальних препаратів для стабілізаційної обробки води. О.Шкінь наголосив, що запропонований препарат “Sea Quest Україна” є одним з можливих варіантів очищення води і він абсолютно не пов’язаний із кредитом Світового банку для підприємства. Як пояснив голова правління громадської організації “Фонд розвитку водоочисних технологій” Юрій Загороднюк, чернігівська вода є агресивною і щоб зменшити її негативний вплив, гігієністи запропонували використовувати інгібітори, яким і є препарат “Sea Quest Україна”. “Не за всіма показниками вода у Чернігові відповідає стандартам”, – наголосив він. Ю.Загорднюк переконував науковців і представників громадськості, що препарат є безпечним, за своїми якостями наближається до харчових добавок, які активно використовують виробники у харчовій промисловості. За інформацією Ю.Загороднюка, поліфосфат натрію застосовують у багатьох країнах світу. Опонентами київському фахівцю виступили чернігівські вчені. Зокрема, доктор технічних наук, професор Ольга Сиза висловила сумніви щодо безпечної дії препарату на організм людини. “Я дуже сумніваюся, що він діє позитивно”, – підкреслила вона. Громадські обговорення продовжили дискусію щодо необхідності і можливості застосування препарату “Sea Quest Україна” для очищення води у Чернігові. Секретар міської ради Олег Шеремет, завершуючи обговорення, підтримав точку зору міського голови і зазначив, що питання треба максимально обговорити, щоб у ньому була повна ясність. Синельник Ірина О воде… и ингибиторах Волна слухов, подтвержденной и неподтвержденной информации, научных трактатов, насыщенных таблицами, диаграммами и химическими формулами в последние дни захлестнули полосы газет, электронных средств информации, да и просто кочуют из уст в уста среди жителей нашего города. Кто-то говорит о чуть ли не истреблении нации в отдельно взятом населенном пункте, кто-то, проводя пресс-конференцию, утверждает, что это напротив необходимо, для выживания человечества. Я не претендую на мессию, хотя и имею свою точку зрения на этот счет. Прошу особо критично к ней не относиться, не прыгать до потолка от радости, на ходу сочиняя исковое заявление против автора сего поста. Пост носит характер исключительно размышлений вслух, такого себе научно-фантастического романчика в несколько строк, а блогеры пусть уж сами делают выводы относительно бредовости размышлений… Моя “история” начинается не сегодня, когда представителями коммунального сектора широко стала распространятся информация о полной изношенности трубосети города, но и не в те незапамятные времена, когда сии трубы присыпали метрами городской земли. Мое повествование пускает корень в 2006 году, когда один кандидат в меры, одного тихого городка начал свою твердую поступь к поставленной цели. Правда в любой сказке, как и в жизни, для того, что бы должным образом провести избирательную кампанию необходимы существенные средства и хороший руководитель штаба. Среди многих друзей кандидата нашлись достойные – предприятие “ТехНова”, уже не первый год нагревающаяся на арендованной у города ТЭЦ (правду сказать, попутно город тоже нагревают, как в прямом, так и в переносном смысле этого слова) и, представитель столь уважаемого и богатого спонсора, некто господин Газизов. Михаил блестяще провел кампанию, потратив не одну сотню тысяч, а может даже и миллионов разных денег. И вот тут мы подходим ко второму тому истории, не слишком насыщенному радостными событиями как первый, ибо в нем “новому старому” меру, не смотря на все усилия, не удалось переломать депутатов славного тихого городка и выполнить одно из своих возможных обязательств – сделать Мишу Газизова первым заместителем. Депутаты отказались принять чужака в свою городскую стаю. Поработал Михаил немного советником, да и затерялся где-то в коммерческих процессах “ТехНовы”. Тут бы и сказочке конец, да вот случилось в городе беда – вода замутнела. И решили, что спасать воду ингибиторами будем, ну как это во многих странах, типа, делают. В чем же мутность нашей воды? Неужели это проклятые американцы, что миллионы кредита Водоканаду выделили, решили нашу воду спасать, а что? – сами денег дали, сами же их и заработать решили, затавляя за их деньги, которые отдавать придется покупать продукт их заокеанского производства. Очень интересно стало депутатам и решили они у директора Водоканала на сессии спросить – Правда мол? – Правда! – отвечает директор и добавляет что продукт сей на нашем заводе в Житомире фасуют. Отлично, вроде, будем поддерживать отечественного товаропроизводителя – житомирского, вот только никто так и не понял, почему город должен покупать этот продукт не прямо на заводе, а у посредника. А кто посредник? – спрашивают. – Ну так фирма “ТехНова”, отвечает директор. А депутаты то думали, что это вдруг после стольких лет “разлуки” Миша Газизов на сессию вдруг решил прийти. Вот такое фентези. Так что не знаю, как уж эти ингибиторы на воду будут влиять, но куда и кому лишних две копейки с куба будут капать вобщем-то вполне понятно. …не судите строго, уважаемые блогеры, я не профи, поэтому рассказик на бестселлер не претендует, но может и в этой фантастике кто-то для себя что то реальное и найдет. Володимир Винниченко Чи питимуть чернігівці технічну воду? У № 53 газети "Деснянська правда" за 16 травня ми писали про ідею міськвлади врятувати водопровідні труби від корозії. Ідея полягає в тому, щоб до питної води додати хімічний препарат під назвою "Sea Quest", виготовлений на основі поліфосфату натрію. Цю хімічну сполуку запропонувала нам американська фірма "AquaSmart", яка є виробником антикорозійного препарату. Звістка спричинила неабиякий переполох серед міського населення, адже вплив нової домішки на організм людини - невідомий. Зате про її дію на побутову техніку всі чули з екранів телевізорів. Поліфосфат натрію - складова добре усім відомого "Калгону", який рятує наші пральні машини від накипу. Про безпечність протикорозійної речовини на прес-конференції, що відбулася 14 травня, говорив головний лікар міської санепідемстанції Іван Макаренко: - Усіх нас турбує велика кількість випадків прориву водопроводів. Вода у Чернігові за деякими показниками неякісна. Я вивчив надані документи та сертифікати на запропоновану харчову добавку. На мою думку, це справді вихід. Тим більше, мені сказали, що у деяких країнах її також використовують. Тому я сподіваюсь, вона є такою, яку можна додавати у питну воду Чернігова. Вчора ми завітали до головного санепідеміолога міста за деякими уточненнями. Але Іван Григорович чомусь не схотів спілкуватися, та відмовився надати роз'яснення. Зміст діалогу був таким: - Я не буду вам нічого пояснювати. Я не займався цим питанням і нічого не знаю про цю добавку. - Але ж на прес-конференції ви сказали, що це харчова добавка і ви вважаєте її нешкідливою? - Я такого не казав, тим більше не говорив, що це харчова добавка. Мабуть, ви мене сплутали з представником обласної санстанції, це вони займаються цим питанням. А я тільки сказав, що ми перевіряємо воду взагалі і що вона нормальна. Документів я ніяких не вивчав, мені їх дали лише напередодні прес-конференції і то - лише копії. Я не знаю, що це за добавка. Лише сказав: я сподіваюся, що вона нешкідлива, а ми ніяких експертиз не робили. Я не затверджував ніякого рішення. (Авт.- ми намагалися якомога точніше, без змін передати слова пана Макаренка). Дивно, якщо представник державної структури виступає на прес-конференції з приводу теми, яку навіть (як він стверджує потім) не вивчав. То що ж ми маємо: - міська санстанція препарат не вивчала, експертизу не робила; - "Чернігівстандартметрологія" експертизу не проводила. Рішення взагалі приймалося без відома підприємства; - організація "Стандартметрологія" у Черкасах, що займається саме питаннями якості питної води у всій країні, дію препарату на організм людини не вивчала. Воду з поліфосфатом натрію вважає технічною. Як препарат подіє на людей - не знає; - жодне місто в Україні не використовує таку добавку. Перелік далеко не оптимістичний. Тож, можливо, міській владі варто переглянути своє рішення? Адже є ще один варіант покращення якості питної води - заміна водопровідних труб на пластикові, що не піддаються корозії. Це дорого, але здоров'я та життя кількасот тисяч людей - дорожче. Міла Погуляй Підводні камені водних проблем На початку травня відбулася прес-конференція, на якій вперше піднялося питання щодо додавання в чернігівську воду поліфосфатів для покращення якості води, зменшення її агресивності, приведення у відповідність до Держстандарту та очистки водопроводу. Присутніми були директор КП "Чернігівводоканал" Олександр Шкінь, Сергій Омельчук - декан медико-профілактичного факультету Національного медичного університету ім. Богомольця, Гарольда Стіфела – віце-президента фірми “AquaSmart” (США), представники міської та обласної СанЕпідемСтанції. «Почати використання новітнього засобу планується в липні-серпні цього року на водозаборі «Подусівка» - такою була головна теза прес-конференції. За нею відбувся прямий ефір на місцевому телебаченні, за участі Гарольда Стіфела, який розповідав про препарат Sea Quest який і збираються додавати у чернігівську воду. Потім кілька тижнів в місцевій пресі тривало жваве обговорення планів „Водоканалу”. Апогею ситуація досягла під час 38 сесії міської ради, 26 травня, коли представники фракцій комуністів і прогресивних соціалістів внесли пропозицію про включення до порядку денного проект рішення «Про заборону використання інгібітору корозії Sea Quest». Пан Соколов запропонував вислухати на сесії директора КП "Чернігівводоканал" Олександра Шкіня і не поспішати з висновками, а вже згодом з'явилася ідея проведення громадських обговорень. Олександр Соколов ініціював громадські обговорення, але швидко від них втомився Громадські обговорення із залученням експертів відбулися в міській раді вже 28 травня. У заході взяли участь фахівці з Києва і Дніпропетровська, науковці ЧДТУ та ЧДПУ імені Т.Г.Шевченка, спеціалісти міської і обласної СЕС, ДП "Чернігівстандартметрологія", представники громадських організацій та ЗМІ. Від самого початку дискусія не вдалася. Журналісти вже в котре почули про наявність проблем в господарстві Олександра Шкіня та про необхідність їх вирішення. Щоправда, виникли деякі невідповідності . Так з трибуни міської ради він заявив, що для заміни труб потрібно близько 200 мільйонів доларів США, хоча і в прес-релізі, і на попередній прес-конференції йшлося про «… не менше 400 мільйонів гривень.». Далі до слова взявся Юрій Загороднюк, голова Правління громадської організації «Фонд розвитку водоочисних технологій». Він розповів про невідповідність якості питної води галузевому стандарту і про можливий шлях вирішення цієї проблеми. Це і є “SEA QUEST”. Хоча, звичайно, є й інші препарати, але саме цей відповідає всім вимогам, і лише він пройшов всю процедуру легалізації в Україні. Коли ж пан Загороднюк перейшов до наукового обґрунтування в доповідь втрутилися викладачі чернігівських ВУЗів. Так Ольга Сиза, завідуюча кафедри хімії та конструкційних матеріалів ЧДТУ, здивувалася висновкам і поцікавилася, чому цей препарат не надали для досліджень їхній кафедрі? Хоча і під тиском Олега Шеремета, але пані Сиза отримала обіцянку, що препарат нададуть для досліджень. Недовго послухавши, мер зупинив дискусію і сказав «… в Дрездене в замену сразу вложено 400 миллионов евро, у нас есть такие деньги? Естественно их нет. Мы обязаны дать нормальную питьевую воду населению города Чернигова? Обязаны. Вот давайте вместе с наукой решать. Я могу только одно категорически сказать. Пока не будет ответов на все вопросы, я никогда на исполкоме это решение поднимать не буду… » Після чого голова міської ради Олександр Соколов покинув обговорення, а продовжив їх модерувати секретар міської ради Олег Шеремет. По закінченню наукових дискусій представник „Чернігівського освітнього центру ініціатива” задав такі запитання: 1.Чи є у чернігівців можливість уникнути використання хімічних сполук «Sea Quest» чи інших подібних речовин? На що отримали відповідь Юрія Загороднюка: «НІ! Питна вода в Чернігові не відповідає новому міжгалузевому стандарту, і якби не хотілося, уникнути обробки неможливо…» 2. Для чого більше годиться «Sea Quest» - для зменшення агресивності води чи для збереження водогонів? Олександр Кінь: «То что касается защиты труб, этот вопрос нас беспокоит конечно, но большинство трубы чугунные, их не так просто разрушить … их (труб) хватит лет так на 70. Меня беспокоит вторичное загрязнение, как с ним бороться, я не знаю. Потому я приглашаю всех к сотрудничеству для решения этой проблемы … я абсолютно за то, чтобы эту воду поднять и донести ведром в кардую квартиру – это был бы самый лучший вариант. » Юрій Загороднюк «В течении двадцатилет воду стабилизированную этим препаратом пьют 2,5 миллиарда человек на планете. Есть очень интересный факт – это страны такие как: Япония, Мексика, Германия. Продолжительность жизни (в этих странах) растет ». Тож після проведення обговорень в учасників залишилося більше питань, ніж відповідей. Залишається чекати громадських слухань призначених на 10 червня і сподіватися, що спеціалістам з чернігівського технологічного університету нададуть зразки для дослідів і вони встигнуть до 10 червня зробити власні висновки. Які ми сподіваємося почути на громадських слуханнях. Деякі цікаві факти до теми: 1. Вже не раз виникає плутанина з сумою потрібною на повну заміну водогону. На першій прес-конференції йшлося про суму в 400 мільйонів гривень, на громадському обговоренні пан Шкінь назвав суму 200 мільйонів доларів США. Олександр Соколов взагалі привів у приклад місто Дрезден, де на заміну водогону витрачено 400 мільйонів євро. Потім сам спитав: «Чи є у нас такі гроші?» - і сам відповів: «Ні, нема!». 2. Чому саме зараз виникло це питання? Міжгалузевий стандарт СОУ ЖКГ 41.00-35077234.010:2008 – уведений в дію 14 квітня 2008 року. А саме цьому стандарту не відповідає чернігівська вода. Пройшло більше року, і тільки зараз підняли це питання. 3. Система постачання: фірма “AquaSmart” (США) постачає на Житомирське «Хімволокно» концентрат препарату Sea Quest. Там його роблять 30% розчином, який рекомендований для використання в Чернігові. Все, нібито, як слід, а до чого тут фірма «ТехНова» - саме вона буде постачальником 30% розчину препарату Sea Quest. 4. Чи не тому?: http://www.expert.ru/printissues/ukraine/2006/47/news_novye_mery/ Евгений Дикий, автор «Эксперт Украина» „На выборах мэра в ноябре 2006 года в Чернигове уверенную победу одержал беспартийный Александр Соколов (39% голосов избирателей), который уже занимал эту должность с 2002 по 2006 год. Его предвыборную кампанию финансировало ООО «ТехНова». 5. Зараз питання додавання домішок до води подається, як пропозиція. Хоча з самого початку – це звучало, як факт. 6. Пригадуючи попередні громадські слухання «Про тарифи водопостачання та водовідведення в місті Чернігові», лишається лише сподіватися, що цього разу все буде інакше, і рішення прийматимуть чернігівці, а не працівники «водоканалу», яким сказали «що» і «як» робити. Додаємо також останні висновки ДП „Чернівстандартметрологія” до теми: Що саме міська влада збирається додавати у воду у Чернігові? На багато питань так і не змогли відповісти чиновники під час громадських слухань з приводу намірів "Водоканалу" додавати у питну воду поліфосфати. Спеціалісти державного підприємства "Чернігівстандартметрологія", відповідно до закону, контролюють якість питної води. Проте про майбутнє додавання поліфосфатів вони дізналися з преси. Керівники підприємства "Чернігівстандартметрологія" іще 14 травня направили у "Чернігівводоканал" лист із проханням надати для вивчення документи на препарат та план-графік контролю. Проте до сьогоднішнього дня не отримали відповідь. Під час громадських слухань запитання директору "Чернігівводоканалу" задавали і фахівці державного підприємства "Чернігівстандартметрологія". Невідповідності між словами чиновників і прес-релізом за підписом керівника "Чернігівводоканалу" та представленими документами відзначила директор науково-виробничого сертифікаційно-випробовувального центру ДП "Чернігівстандарт-метрологія" Тетяна Романюта. Що питимуть чернігівці? Виступаючі розповідали про американський препарат Sea Quest. Він має усі відповідні сертифікати про якість та безпечність і вживається у багатьох країнах. Має препарат і санітарно-гігієнічний висновок Міністерства охорони здоров'я України. Разом з тим всі присутні отримали для ознайомлення висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи на препарат "Sea Quest-Україна", розроблений ТОВ "Тех-Нова", місто Київ. Нібито те саме, але… "Sea Quest-Україна" виготовляється не в Америці, а відповідно до технічних умов у нашій державі, на колишньому підприємстві "Хімволокно" у Житомирській області. Виходить, препарати різні? Тоді природним стає запитання: чи були наші чиновники за заводі? Чи пересвідчилися у системі контролю якості та безпечності продукції? Ні - відповів керівник "Чернігівводоканалу" Олександр Шкінь. За його словами, на житомирське підприємство ніхто не їздив. Бо чиновники досі не вирішили, який препарат будуть застосовувати: американський чи український. Мабуть, найкращим аргументом за вітчизняний препарат стали б кадри з заводу-виробника? Але їх учасники слухань не побачили. Для чого потрібна хімія? Під час громадських слухань голова правління Фонду розвитку водоочисних технологій Юрій Загороднюк доводив, що вода у Чернігові має підвищений рівень карозійності, надто велику кількість міді, свинцю та інших важких металів. Aле фахівці ДП "Чернігівстандартметрологія", які щороку контролюють якість води із водозаборів, жодного разу не відзначали перевищення рівня важких металів! За цими показниками питна вода у нашому місті відповідає вимогам стандарту. З вуст пана Юрія Загорднюка протягом усього заходу лунало, що вода питна в Чернігові не відповідає вимогам стандарту за показником "агресивність". Проте ГОСТ 2874-82 "Вода питна. Гігієнічні вимоги та контроль за якістю" взагалі не містить вимог до такого показника. На жаль, пан Шкінь жодного разу не заперечив доповідачу. Тож чи потрібно додавати поліфосфати? Чи краще стане від того споживачам? Вчені Чернігівського державного технологічного університету Ольга Сиза та Леся Мітяй поставили багато слушних запитань: як будуть накопичуватися фосфати у підземних водах? Чи існує статистика зменшення захворювань в містах, де застосовується препарат? Чи вивчені всі побічні дії? Слухання не дали відповіді на ці та багато інших питань. Довідка Поліфосфат натрію дійсно є харчовою добавкою під індексом Е-452, яка дозволена до застосування в Україні в харчовій промисловості. Фосфор грає важливу роль в обміні речовин. Забезпеченість організму необхідною кількістю фосфору визначається його співвідношенням з іншими компонентами - білками, жирами, вуглеводами, мінеральними речовинами і передусім із кальцієм. Але надлишок фосфору призводить до зменшення вмісту кальцію в організмі. А значить - викликає захворювання кісткової системи, артрози та артрити. І якщо від харчових продуктів із вмістом фосфатів можна відмовитися, то від питної води - ніколи. Крапку на питанні вживання поліфосфатів у Чернігові громадські слухання так і не поставили. Міська влада відклала остаточне рішення. За повідомленням прес-служби ДП "Чернігівстандартметрологія Андрейченко Володимир Пить или не пить? Вот в чём вопрос Последнее время много говорят о том, что скоро мы будем пить воду с добавками полифосфата натрия. Дескать, это идея «Водоканала» и что именно таким образом предприятие планирует улучшить качество воды. Одни говорят, что ничего страшного в этом нет. Другие утверждают, что применение добавок плохо отразится на нашем здоровье, журналисты решили разобраться в ситуации досконально и отразить различные мнения. Мы также узнали, как иначе можно улучшить качество питьевой воды. Вот и до Чернигова потихоньку добралась «водная» проблема. Питьевая вода в Чернигове одна из лучших в Украине, Вот только водопроводные трубы у нас уже настолько прохудились от ржавчины, что порывы происходят, в среднем, полтора раза в день. А после аварийного ремонта или промывки водопроводных сетей страшненького вода жидкость поступает в наши квартиры. Жалуются черниговцына качество питьевой воды практически каждый божий день. Что в этом случае должен делать «Водоканал»? Естественно, как-то реагировать и пытаться искать выход из сложившейся ситуации. В поисках выхода Самый оптимальный вариант — заменить 530 километров водопроводных труб. К сожалению, этот вариант пока нереальный. Нужны огромные деньжищи — сотни миллионов. Таких финансовых ресурсов нет ни у коммунального предприятия, ни в бюджете Чернигова. И в ближайшей перспективе не предвидится. Второй вариант — провести серьезнейшую промывку водопроводной сети. По-взрослому. Этот вариант частично предусмотрен в работах по кредиту Мирового банка. И делать это обязательно будут. Только существует «малюсенький» недостаток — жалоб станет еще больше. Почему? Да потому что работы будут проводить ночью. При этом надо провести довольно сложные технические процедуры; вырезать кусок сети, промыть, врезать обратно и прочее. В это время во многие квартиры пойдет жутко грязная вода. И перебои, естественно, будут. Стоит заметить, что даже ТАКАЯ промывка «по-взросл ому я выручит горожан лишь на ближайшие 5-6 лет. А потом все вернется на круги своя. Вот и решило руководство предприятия предложить черниговцам дополнительно третий вариант. Александр Шкинь, руководитель «Черниговводоканала»; — Наша вода, в связи с добычей из глубоких пластов, способствует быстрой коррозии металла. Это сказывается на качестве питьевой воды. Подобные проблемы существовали во многих странах Европы и в США, но были успешно решены с помощью добавления полифосфатов. Подобные добавки на сегодня применяют в 32 странах Европы. Мы предлагаем попробовать самый мягкий полифосфат натрия «Сиквест». Его уже применяли для такой цели в Запорожье, Мариуполе, Николаеве, Черкассах. К сожалению для нас, и к радости для критиков — довольно непродолжительное время. Из-за финансовых проблем. По словам господина Шкиня, «чтобы убедиться в верности своего предложения о применении добавки «Сиквест» — заказали научно-исследовательскую работу в институте Богомольца». Стоит заметить, что отзыв был получен положительный. Медицина дает добро Медики установили гранично-допустимые концентрации препарата. В водопроводных сетях его количество не должно превышать 3,5 мг/дм. А при работе с препаратом в воздухе рабочей зоны — 10 мг/м. При условии соблюдения всех этих требований препарат можно спокойно использовать. — В декабре прошлого года было получено позитивное заключение санитарно-эпидемиологической экспертизы. Использование добавки «Сиквест» полностью безопасно и отвечает требованиям действующего санитарного законодательства. Планируется разработать и утвердить специальную программу внедрения препарата. Это позволит медикам держать ситуацию под контролем. Количество добавки в питьевой воде не будет превышать гранично-допустимой концентрации. К тому же, качество воды будут ежедневно проверять по санитарно-химическим и бактериологическим показателям. Также установят испытательный срок для внедрения этого препарата. Метрологи в полной «непонятке» Городские власти не проводили с ними никаких консультаций по этому поводу. «Черниговстандартметрология» требует поделиться информацией. Игорь Анищенко, и.о. гендиректора «Черниговстандартметрологии»: — Мы направили письмо в «Водоканале с требованием предоставить всю информацию о применении вещества и контроле качества воды. По информации наших коллег из Черкасс, полифосфат натрия пока не использовался как добавка к питьевой воде нигде в нашем государстве. Нет подтверждения исследований того, как вещество может повлиять на человеческий организм после контакта со старыми трубами. Полифосфат натрия обычно применяется для смягчения воды, которая используется в технических целях. Биохимики в сомнении Соединение двух агрессивных элементов может дать положительный эффект. В пример обычно приводят простую поваренную соль (хлорид натрия NaCl). С одной стороны — без соли невозможно жить, С другой — доза в сто раз превышающая суточную норму потребления, является смертельной. Летальная доза составляет три грамма на один килограмм массы тела. Иными словами, для человека весом 80 кг смертельной дозой является четверть килограммовой пачки. Все зависит от дозы применения. Александр Третьяк, декан химико-биологического факультета педуниверситета: — У нас в городе вода идеальная, но существуют большие проблемы с водопроводом. Если решать эту проблему с помощью применения добавки, то результаты для горожан непредсказуемы. Мы привыкли к своей воде, к ней наш организм приспособился. Любое изменение в структуре воды, приведет к перестройке нашего организма. Возможно, что горожане станут чаще болеть. По результатам некоторых исследований, применение подобных пищевых добавок не приносит пользы человеческому организму. Проводить такие эксперименты на себе не хотелось бы. Лично я желаю пить ту воду, которую пил всю жизнь. Другой состав воды каким-то образом скажется на нас с вами. Например, за месяц жизни в Москве у меня выпали все пломбы. Безусловно, существуют и другие мнения биохимиков. Некоторые считают, что пить воду из ржавых труб — это еще хуже, чем пить воду с полифосфатом. К тому же, к европейскому опыту внедрения технологий прислушиваются во многих отраслях. Мол, они беспокоятся о своем здоровье и ерунду применять не станут. Мнений существует несколько. Из них нашему городу нужно выбрать единственно правильное. Собственно говоря, перед горожанами и властями стоит почти шекспировский вопрос: «пить или не пить?». На применение добавки надо не так уж и много денег — полтора миллиона гривень в год. Эту сумму собираются включить в тариф. И платить за куб воды мы станем на восемь копеек больше. То есть, на 2,5 гривни в месяц за семью из трех человек. Но если это будет вредить нашему с вами здоровью, то денег потратим намного больше. А если нет — денег не жалко. Журналисты не сомневаются, что руководству «Водоканала» головная боль в виде акций протестов или критических статей в средствах массовой информации, абсолютно не нужна. И за качество воды они очень сильно переживают. И попробуют еще не один раз прояснить ситуацию у специалистов. А нам, черниговцам, тоже необходимо сделать свой выбор. И высказать городским властям свое мнение. Журналисты надеются, что власть будет благоразумна и обязательно к нему прислушается. "Эспрессо" №20 (55) |
|
| Джерело: . |
| < Попередня | Наступна > |
|---|
| Хто є хто на Чернігівщині |
|---|
| Пошук новин |
|---|
| Анонс подій |
|---|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Загрузка...
Загрузка...
Загрузка...
Загрузка...
в Украине на одном сайте
Розмістити нашу кнопку!
|
 |
 |
 |
 |
|
© «Чернігівский Монітор», 2005-2009. © Розробка та підтримка — Компанія , 2003-2009. Всі права захищені. |
 |