Чернігівський “оригінальний” інститут: економічну кафедру очолив… учитель праці

Таке “ноу-хау” в Чернігівському державному інституті економіки і управління (в народі – “регіоналка”) сталося приблизно півтора місяця тому, посеред навчального семестру, терміново. До цього кафедру економіки сільського господарства та аграрного менеджменту, яка входить до складу аграрного факультету, 10 років очолював кандидат економічних наук, доцент Анатолій Москаленко. Він же, запрошений на роботу в кінці 90-х років попереднім керівництвом названого вищого навчального закладу з Харківського державного аграрного університету (який він успішно закінчив), і разом з колегами створював з нуля як кафедру, так і весь факультет – був першим деканом. Цей єдиний аграрний факультет на всю нашу аграрну область, що називається, “гримів” – тобто користувався популярністю серед абітурієнтів не тільки сільської місцевості, а його випускники успішно працевлаштовувалися. Свого часу в створенні цього факультету була зацікавлена й Чернігівська облдержадміністрація.

“Регіоналка” – оригіналка?

Отож 20 жовтня цього року відбулося засідання кафедри економіки сільського господарства та аграрного менеджменту. На порядок денний виносилося обговорення і висування кандидатур на вакантну посаду завідувача кафедри, оскільки 5-річний термін трудової угоди керівника сплив. Основним кандидатом на оголошену посаду був Анатолій Москаленко. Аж раптом звідкілясь узявся і Сергій Мельников. Як з’ясували працівники кафедри на цьому ж засіданні, він прийшов з Чернігівського педагогічного університету. Свого часу закінчив цей же навчальний заклад за спеціальністю “Загальнотехнічні дисципліни і праця” і є кандидатом педагогічних наук за спеціальністю “Історія педагогіки”. Цей чоловік ніколи не працював на посадах, наближених до профілю названої кафедри, а володіє спеціальностями, пов’язаними з механічною обробкою металів. Підвищення кваліфікації проходив, за його ж словами, в Київському… авіаційному університеті “по безпеці життєдіяльності та охороні праці”. Отож не має жодної наукової публікації у фахових виданнях за профілем кафедри, а напрямок його наукової діяльності ніяк не пов’язаний з економікою сільського господарства та аграрним менеджментом.
А ще люди кажуть, ніби претендент на завкафедрою уже встиг долучитися до керівництва Чернігівським відділенням МАУПу (Міжнародна академія управління персоналом). Але ненадовго…
Цитати з протоколу засідання кафедри:
“ – …Ви говорите, що працюєте над докторською дисертацією. Доктором яких наук Ви плануєте стати?
– Економічних (відповідь С.Мельникова).
– Тобто Ви перепрофілюєтесь із педагогів в економісти. Скажіть, будь ласка, які економічні проблеми вирішуються Вашими дослідженнями в докторській дисертації?
– Це – моя таємниця, яку я не можу розкрити (відповідь С.Мельникова).
– …Я не буду запитувати про таємниці, назвіть хоча б, які Ви опублікували праці по темі докторської дисертації і в яких фахових виданнях?
– Ми з науковим керівником, з метою збереження таємниці наших напрацювань, вирішили поки що їх не розголошувати, тому будемо публікувати перед захистом (відповідь С.Мельникова)”.
Погодьтеся, розмова мала дещо дивний зміст. Аби цей текст озвучував Міхаіл Жванєцкий – зал би щиро сміявся. Наступна цитата вже не потребує навіть озвучення, аби виглядати комічною.
“ – … Яким чином Ви будете керувати кафедрою економічного спрямування, якщо ви не підходите до жодних кваліфікаційних вимог?
– Ви не вмієте слухати: я вже говорив, що маю сільськогосподарські навики, так як маю дачний участок, на якому отримую високі врожаї та можу порадити методи боротьби з колорадським жуком, а також працював над проблемами адаптації сільської молоді (відповідь С.Мельникова)”.
“ … чи маєте Ви видані навчальні посібники? Ви дуже широко окреслили коло наукових інтересів, конкретно скажіть назви наукових статей.
– Маю два навчальні посібники. Статті я Вам зачитаю: “Зошит для робіт по вивченню правил безпеки життєдіяльності людини” (відповідь С.Мельникова) .
– …я Вас запитую про наукові, а не методичні роботи.
– Тоді візьміть мій список робіт і прочитайте самі (відповідь С.Мельникова).
– … в цьому списку немає жодної роботи, яка б стосувалась аграрної економіки та менеджменту, навіть наближених… немає, як, до речі, немає двох навчальних посібників, за які Ви говорили…
– У мене інший профіль, але я агрономію та інші дисципліни вивчав у педінституті (відповідь С.Мельникова)”.
Прості сільські люди в подібних випадках кажуть: “Рятуй, Боже, наші душі грішні…”
Інакше як прокоментувати абсурд, щоб не образити не зовсім адекватну людину?
А новий претендент на посаду завкафедрою продовжував: “Я – не кар’єрист, для мене важлива не посада, а справа. А до вас я йду, щоб покращити вашу роботу, дати вам поштовх”.
Звісно, послухавши такі мудрі речі претендента на завкафедрою, викладачі почали робити толерантні пропозиції: “У Вас гарні плани стосовно екології і техногенної безпеки, але вони не відповідають профілю нашої кафедри. Чи не думали Ви над відкриттям нової спеціальності і нової кафедри, і чи не зверталися із цим до керівництва інституту?” Однак педагог був невблаганний у своїх твердих намірах “дати поштовх” якраз саме цим економістам. І йому, всупереч здоровому глузду, це вдалося.
Адже, не зважаючи на те, що його кандидатуру на засіданні кафедри підтримало нуль присутніх, а кандидатуру Анатолія Москаленка – всі, Вчена рада Чернігівського державного інституту економіки і управління затвердила завкафедрою економіки сільського господарства та аграрного менеджменту вчителя праці Сергія Мельникова. Хіба не оригінально?
І в той же час почалося бездоказове шельмування Анатолія Москаленка в місцевих ЗМІ з метою формування про нього негативної громадської думки.
Правда, всі штатні працівники кафедри (крім одного), а серед них троє кандидатів економічних наук, покинули стіни “регіоналки”. Тепер на кафедрі не лишилося жодного кандидата економічних наук. Навчально-методичний персонал (методист, старший лаборант) також порозходилися подалі від нового “оригінального” керівника.
Яку науку отримають студенти (переважно, за батьківські гроші) від такої кафедри – не важко здогадатися. Як вплине руйнація кафедри на рейтинг аграрного факультету – також зрозуміло.
От тільки кому і навіщо це потрібно?

Закрити не можна терпіти

Конфлікт у “регіоналці” розпочався п’ять років тому. Тоді, на вимогу об’єктивних обставин, перший ректор Чернігівського державного інституту економіки і управління, кандидат технічних наук Борис Суховірський поступився своєю посадою докторові цих самих наук із Києва Валентину Боровому. Буквально через кілька місяців працівники навчального закладу почали помічати ознаки “підкилимової боротьби” нового і старого ректорів. Навіть “вирахували сірого кардинала”, який умілою рукою вів колишніх якщо й не друзів, то приязних колег до жорсткого протистояння. Коли Борис Суховірський таки пішов з роботи, боротьба з-під килима перемістилася на килим: нове керівництво почало методично нищити “людей колишнього ректора”. Схоже, особливо їм не давав спокою декан рейтингового аграрного факультету (він же й завкафедрою економіки сільського господарства та аграрного менеджменту), кандидат економічних наук, успішний і перспективний науковець (більше 100 науково-методичних праць за профілем кафедри, три навчальні посібники, грантове стажування в аграрному університеті Канади) Анатолій Москаленко.
Цитати з листа викладачів Міністру освіти й науки України від 30 січня 2008 року:
“… Рішення про розформування аграрного факультету ректор нав’язав Вченій раді 28.09.2006 р. Враховуючи позицію облдержадміністрації, ректор поки що не ввів його в дію. Але систематично підступними діями ректорат робить все можливе, намагаючись довести таки факультет до ліквідації…” Далі в листі детально перераховуються й описуються всі дії керівництва, спрямовані на досягнення озвученої мети. Зокрема, з метою ліквідації випускної кафедри (економіки сільського господарства та аграрного менеджменту) передано на інші кафедри 15 дисциплін (у порушення п.2.2.5 “Ліцензійних умов надання освітніх послуг у сфері вищої освіти”). Було припинено набір студентів на денну форму навчання напрямку “Менеджмент” зі спеціалізації “Аграрний менеджмент” та “провалено” заявку облдержадміністрації на бюджетні місця спеціальності “Агрономія”, хоча на листі Чернігівської ОДА була позитивна резолюція Міністра освіти і науки.
“Не дивлячись на рішення вченої ради аграрного факультету і відповідні вибори, ректор не призначив обраного декана Москаленка А.М. на роботу на постійній основі, хоча оголошені йому догани зняті в судовому порядку, цькування з подачі ректора прокуратурою також зупинено судом. Власне, все й почалося з того, щоби відсторонити від роботи молоду талановиту людину…”
“…Протиправність дій Борового В.О. та очолюваної ним адміністрації проявляється не тільки стосовно аграрного факультету, а й в усій їх діяльності. З того часу, як у 2003 році В.О.Боровий став ректором нашого інституту, і по сьогодні в інституті процвітає непорядність, зловживання, обман…”
“… Маючи сільгоспугіддя в постійному користуванні, без відома колективу інституту і Міністерства освіти і науки України, всупереч нормам чинного законодавства ректор погодив відчуження і передав в оренду на 49 років 30 га ріллі дослідного господарства “Деснянка”, більше того – за сміхотворну орендну плату в 1203 грн… Взагалі використання земельних угідь (скільки їх і в чиїй власності) в інституті “завуальовано таємничістю” і потребує ретельної перевірки”.
Питання законності придбання ректором квартири й автомобіля, незаконного працевлаштування на роботу київської родички, яка жодного разу на робочому місці не з’являлася, інші господарські та навчальні питання розбирали чисельні міністерські комісії, прокуратура, суди…Ректор “успішно” добув до кінця свого 5-річного контрактного терміну і спокійно повернувся додому, в Київ. А “розборки” тривають.
З нинішнього літа посаду ректора займає також пані з Києва. Політика попереднього керівництва послідовно продовжується: здійснюється тиск на викладачів та студентів, які посміли відстоювати аграрний факультет і шукати правди. Студентами, батьками та іншими небайдужими до несправедливості людьми утворено громадський комітет захисту аграрного факультету. Кілька разів вони зверталися до керівників нашої держави, а студенти пікетували Міністерство освіти і науки. І, дивна річ, усі все чули й знають, але справедливість поки не торжествує. Взяти хоча би призначення вчителя праці на посаду завідувача економічної аграрної кафедри…
Інститутські джерела інформації чітко показують, хто в останні 5-6 років керує вищим навчальним закладом насправді та які інтереси переслідує ця людина. А тут виходить, що перспективний кандидат економічних наук Анатолій Москаленко, який працює над докторською дисертацією, рано чи пізно стає очевидним претендентом на найвищу посаду в інституті. І плани “сірого кардинала” руйнуються… Однак він не врахував однієї обставини: не все можна тримати під контролем і не всі люди однаково легко “нагинаються”. А відтак і процес може вийти з-під контролю і піти іншим шляхом.

PS. А, ніби за іронією долі, практично в той час, коли Анатолію Москаленку не довірили його рідну кафедру (з різницею в один день), Міністерство аграрної політики України присвоїло йому почесну відзнаку “Знак пошани”. А перед тим були: звання “Відмінник освіти України”, грамоти й подяки міністерства аграрної політики, міністерства освіти і науки, Головного управління агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації, безпосередньо Чернігівської ОДА, вигравання грантів на стажування за кордоном, наукові статті…
Виходить, ми живемо в безглуздій і беззаконній країні, де панують поняття дикого поля? І куди нас приведуть наші керівники?