Минуло понад 20 років з дня аварії на Чорнобильській АЕС - найбільшої техногенної катастрофи ХХ століття. Радіоактивною хмарою, що пройшла над європейською частиною України, Росії та Білорусі, було забруднено понад 145 тисяч квадратних кілометрів території або близько 5 тисяч населених пунктів цих країн, з яких 2218 селищ і міст з населенням приблизно 2,4 млн. розташовані в Україні. З постраждалих районів було евакуйовано 116 тисяч людей, ще 230 тисяч було переселено за межі забрудненої зони. З 600 тисяч осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії, 200 тисяч отримали підвищені дози опромінення. За офіційними даними, внаслідок чорнобильської катастрофи постраждало близько 5 млн. чоловік.
Станом на 1 січня 2006 року в Україні проживало понад 2,6 млн. постраждалих. Серед них до категорії 1 належить більше 100 тисяч осіб, до категорії 2 - майже 300 тисяч, до категорії 3 - понад 600 тисяч, до категорії 4 - більше 1 млн. чоловік; діти - понад 600 тисяч, в тому числі 4,5 тисячі - діти-сироти та майже 3 тисячі - діти-інваліди. За інформацією МНС, за 20 років, що минули після трагедії, більше 500 тисяч потерпілих померло, понад 100 тисяч визнано інвалідами, які страждають від хвороб, пов’язаних з аварією.
Насправді ж, оцінити всі наслідки Чорнобильської катастрофи практично неможливо, оскільки за сухими статистичними даними стоять долі сотень тисяч людей, які втратили своїх рідних і близьких та назавжди залишили свої домівки.

І ось сьогодні з вуст чиновників ООН лунають заяви про згортання гуманітарної допомоги районам України, Росії та Білорусі, що постраждали від Чорнобильської катастрофи, та про перебільшення трагічних наслідків атомної аварії. Про це заявила керівник проектів Програми розвитку ООН для країн СНД Л. Вінтон. "Міжнародна допомога почне зменшуватися на тлі гостріших світових проблем, таких як голод чи катастрофічні зміни клімату. Райони в Чорнобильській зоні сьогодні не виглядають найболючішими на карті світу, за два десятиліття тут було зроблено досить багато", - сказала Вінтон. Вона зауважила, що всі три країни мають більше спиратися на власні ресурси і програми.
Експерти ООН, які займаються найбільшими програмами надання підтримки під егідою ООН, поставили під сумнів катастрофічність впливу радіації на здоров’я населення, оскільки не змогли переконатися, що життя на забруднених радіацією територіях небезпечне для життя людей. За словами Л. Вінтон, "наука досі не може дати відповідь на багато питань, пов’язаних з радіацією, проте ми бачимо, що негативні зміни на клітинному рівні відбуваються як у потерпілих районах Білорусі, так і на незабруднених територіях". Вона наголосила, що Україні, Росії та Білорусі потрібна пропаганда здорового способу життя та психологічна допомога для подолання радіофобії. "Нездоровий образ життя, паління, алкоголізм мають більш відверто виражений негативний характер, ніж радіація. По суті, є тільки дві групи ризику, пов’язані з аварією, - "ліквідатори" та маленькі на той момент діти, які дістали опромінення щитовидної залози і лейкоз", - зауважила Л. Вінтон. ООН не має точних даних про те, скільки коштів, виділених донорами, було витрачено на допомогу забрудненим територіям, проте експерти ООН переконані, що йдеться про сотні мільярдів доларів, які не завжди були використані ефективно.
Останні заяви ООН, що применшують наслідки Чорнобильської аварії, не перші. Так, наприклад, на конференції МАГАТЕ, що відбулася у вересні 1991 року у Відні, було презентовано перший спільний звіт ООН, МАГАТЕ та Всесвітньої організації охорони здоров’я, в якому результати Чорнобильської катастрофи були значно применшені, оскільки, як зазначають експерти, не було досліджено здоров’я ліквідаторів, а час викидів радіоактивних матеріалів з 26 квітня по 6 травня 1986 року фахівці ООН розтлумачили як короткочасний. За твердженням українських експертів, цьому сприяв договір між МАГАТЕ та ВООЗ від 1959 року про нерозповсюдження даних про наслідки аварій на АЕС на здоров'я людей, якщо ці дані суперечитимуть інтересам МАГАТЕ.
В лютому 2002 року був оприлюднений другий звіт ООН, в якому знову робилася спроба акцентувати увагу на психологічному стресі, а не на тяжких медичних наслідках. У доповіді зазначалося, що переселення сотень тисяч людей призвело до "руйнування основ соціального життя, розвалу сімей і стало причиною безробіття, депресії та хвороб, викликаного стресом". У матеріалах звіту підкреслювалося, що фактів, що свідчать про зростання числа хвороб, викликаних опроміненням, не багато: "Напружені зусилля, направлені на виявлення тенденції зростання числа захворювань лейкемією серед евакуйованого населення і аварійних рятівників, не увінчалися успіхом. Немає доказів, визнаних міжнародними експертами, що свідчать про таку тенденцію зростання". Крім того, представники ООН зазначали, що більшість дітей-інвалідів не мають нічого спільного з аварією на Чорнобильській АЕС, а прямий вплив радіації не такий вже й значний.
Третій звіт ООН був представлений у вересні 2005 року, в якому експерти ООН та МАГАТЕ знову поставили під сумнів катастрофічність впливу радіації на здоров’я людей та майбутніх поколінь, а також не врахували шкідливий вплив малих доз радіації на генофонд.
Зазначені доповіді ООН викликали різку критику з боку українських екологів та медиків, у той час як з вуст представників владних структур не пролунало ніяких протестів. Як зазначає голова Благодійного Фонду спасіння дітей України від чорнобильської катастрофи Н. Преображенська, нічого дивного в цьому немає, адже у складі урядової делегації не було жодного представника Міністерства охорони здоров’я України. За її словами, чиновники з МАГАТЕ зомбують громадськість світу на прикладі катастрофи на ЧАЕС, кажучи про безпеку атомної енергетики та малих доз радіації.
У 2006 році Всесвітня організація охорони здоров’я оприлюднила підсумки дослідження "Спадок Чорнобиля: медичні, екологічні та соціально-економічні наслідки", одним з результатів якого став висновок про те, що більшість постраждалих від аварії отримали низькі дози опромінення, а тому у них не виявлено порушень та аномалій, пов’язаних з радіацією.
Взагалі, оцінити наслідки впливу малих доз радіаційного опромінення досить складно, як складно оцінити дози внутрішньої радіації, тобто дію на організм радіонуклідів, що потрапляють з їжею та повітрям. Як стверджують вітчизняні експерти, вплив радіації на живі організми не має порогового рівня, тобто безпечного рівня радіаційного опромінення не існує, а оцінки ризиків можуть бути лише більшими або меншими. А це означає, що яким би незначним не був вплив радіації, він обов’язково рано чи пізно дасться взнаки.
19 листопада поточного року Генеральна асамблея ООН схвалила резолюцію, відповідно до якої намітила новий підхід до історії постраждалих районів - десятиліття реабілітації і стабільного розвитку, що в перекладі з чиновницької мови означає, що в районі радіаційного забруднення можна спокійно жити, не хвилюючись за власне здоров’я. Згідно з заявою заступника помічника адміністратора програми розвитку ООН Д. Султаноглу, люди "можуть проживати на цих територіях і народжувати там дітей, а їхні проблеми зі здоров’ям ніяк не пов’язані з міфами про радіацію". Відтак, Україна, Росія та Білорусь, на думку фахівців з ООН, надалі мають самостійно вирішувати проблеми створення нових робочих місць та реабілітацію забруднених територій. За словами Л. Вінтон, "сьогодні час позбавитися від міфів про радіацію і жити в нових реаліях з використанням постійного контролю за продуктами харчування і дарами природи".
Зазначені заяви чиновників з ООН знайшли розуміння в певних владних колах України, зокрема в особі експерта Національної комісії з радіаційного захисту населення М. Шульги, який погоджується, що вже зараз варто було б почати розвивати інфраструктуру південної частини 30-кілометрової зони, активно готуючи її до заселення. Адже в 2016 році, переконаний експерт, завершиться період напіврозпаду цезію та стронцію, і ця місцевість стане вдвічі чистішою ніж зараз, тобто рівень радіаційної забрудненості впаде до безпечних показників.
Зауважимо, що Президент України В. Ющенко також підтримує ідею відродження забруднених земель. У зверненні у зв’язку з 21-ю річницею Чорнобильської трагедії він заявив, що наполягає на тому, "щоб усі органи влади зосередили першочергову увагу на проблемах розвитку забруднених територій, соціальній реабілітації людей і створенні сприятливих умов для їхньої активної діяльності. У районах, які постраждали від аварії, необхідно налагодити сучасну систему охорони здоров'я, розробити і втілити в життя програми економічного розвитку та залучення інвестицій". Під час нещодавнього робочого візиту до Ізраїлю на зустрічі з представниками ділових кіл в Єрусалимі український президент акцентував увагу на можливостях використання земель, які, на його думку, були віднесені до Чорнобильської зони за механічним принципом, і зараз можна розглядати можливість засівання десятків тисяч гектарів цієї землі технічними культурами, зокрема, рапсом.
Натомість українські екологи вважають проживання на забруднених територіях неможливим. За словами заступника директора з науки Міжнародної радіоекологічної лабораторії Чорнобильського центру, кандидата біологічних наук С. Гамака, існуючі радіаційні нормативи не дозволяють проживання дітей в зоні відчуження. В цьому переконаний і директор Київського еколого-культурного центру В. Борейко, який вважає, що ніхто не відміняв закони фізики і не може змінити період напіврозпаду радіоактивних матеріалів. Він переконаний, що "це політичні ігри, причому ще й під впливом наших правителів. Того ж Ющенка".
Експерти переконані, що чергові заяви ООН є прагненням будь-яким чином відмовитись від фінансових зобов’язань, які ця організація взяла на себе в 90-х роках минулого століття. І як це не сумно, але Чорнобильський тягар доведеться Україні нести й долати самотужки, витрачаючи колосальні матеріальні і фінансові ресурси, жертвуючи низкою національних інтересів в ім’я безпеки в усьому світі.

http://www.ucipr.kiev.ua/modules.php?op=modload&name=News&file=article&sid=6032251&mode=thread&order=0&thold=0

Довідковий матеріал для ЗМІ до Дня вшанування учасників ліквідації аварії на ЧАЕС у МНС

На реалізацію основних завдань Загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки, за напрямком “Комплексне медико-санітарне забезпечення та лікування онкологічних захворювань із застосуванням високовартісних медичних технологій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме: збереження та відновлення здоров’я громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надання своєчасної кваліфікованої медичної допомоги, покращення соціально-психологічного стану населення, що проживає на радіоактивно забруднених територіях, поліпшення матеріально-технічної бази спеціалізованих лікувальних закладів, які постійно надають медичну допомогу цій категорії населення, вдосконалення системи експертизи із встановлення причинного зв’язку, підтримка функціонування Державного реєстру осіб, постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, у 2007 році Держбюджетом передбачені за даним напрямком 44 млн. 970,0 тис. гривень. Станом на 13.12.07 р. фактично профінансовано стовідсотково до плану 12 місяців. Видатки держбюджету на 2007 рік за розділом “Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення” становлять 12743,0 тис. гривень. Станом на 01.12.2007 профінансовано 9321,5 тис. грн. або 82,9% від запланованих на цей період коштів. За напрямком “Дозиметричний моніторинг” профінансовані 624,7 тис. грн., або 79% від запланованих на цей період коштів. Погашена заборгованість за виконані у 2006 році роботи та здійснюються роботи щодо дозиметричної паспортизації 2130 населених пунктів. Відібрані та проаналізовані 8575 проб молока і картоплі, обстежені на лічильниках випромінювання людини більше 27000 осіб.
У роботах за напрямком “Забезпечення контролю за рівнями радіоактивного забруднення продуктів харчування, сільськогосподарської та лісової продукції” беруть участь майже 400 радіологічних підрозділів, підпорядкованих МОЗ, Мінагрополітики, Держкомлісгоспу, Держспоживстандарту, Укоопспілці, де працюють близько 450 фахівців, які забезпечують радіологічний контроль продуктів харчування та сировини місцевого виробництва на території зон радіоактивного забруднення. Видатки на утримання мережі радіаційного контролю профінансовано на суму 2096,7 тис. грн або 83 % від запланованих на цей період коштів. Проаналізовано більше 450000 проб продукції сільськогосподарського та лісового виробництва.
Напрямок “Реабілітація території” включає комплекс протирадіаційних заходів у сільськогосподарському виробництві та у лісовому господарстві, фінансування яких проведене на суму 6340,1 тис. грн або 81 % від запланованих на цей період коштів. Комплекс агрохімічних, агромеліоративних та агротехнічних заходів здійснюються на територіях 5 найбільш радіоактивно забруднених областей Українського Полісся – Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської та Чернігівської і спрямований на ті критичні населені пункти, де існує загроза перевищення ліміту дози – 1 мЗв на рік (більш 300 населених пунктів). Протягом березня-листопада на території зон безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення вищезазначених областей здійснене залуження 1048,5 га луків і пасовищ, закуплені та розвезені до населених пунктів 598 тонн мінеральних добрив, вироблені та впроваджені 168 тонн комбікормів із радіопротекторними властивостями на основі цеолітів і фероцинів, здійснене перепрофілювання 4 господарств на м’ясне скотарство, проведене радіологічне обстеження 13,5 тис. га земель, влаштовані 3337,5 км протипожежних смуг, проведене заліснення 20,75 га земель із високими рівнями радіоактивного забруднення.
До реалізованих зусиль соціально-економічного спрямування Кабінету Міністрів України Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, зокрема, належить віднести реалізацію заходів щодо забезпечення житлом осіб, потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи. Наприклад, зведений будинок у селі Бишів Макарівського району Київщини для відселення людей (так званих самопоселенців) із зони відчуження, які погодилися переїхати на чисті території. В листопаді 24 сім’ї одержали ордери на житло. МНС вживає всіх необхідних заходів щодо реалізації державної політики з питань виведення з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкту “Укриття” на екологічно безпечну систему; подолання наслідків Чорнобильської катастрофи у Зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення, поводження з радіоактивними відходами України. Досягнутий значний прогрес у продовженні будівництва промислового комплексу поводження з твердими радіоактивними відходами ЧАЕС і другого сховища відпрацьованого ядерного палива ЧАЕС. Розпочате будівництво конфайнменту об’єкту “Укриття”.
7-го серпня підписана Додаткова Угода №7 до Грантової Угоди №006 між Європейським Банком реконструкції та розвитку, МНС і Державним спеціалізованим підприємством “Чорнобильська АЕС”, що сприятиме збільшенню фінансування з Рахунку ядерної безпеки робіт із зняття з експлуатації ядерної установки ЧАЕС на тридцять три мільйони вісімсот п’ятнадцять тисяч євро. Між Європейським банком реконструкції та розвитку ЧАЕС підписана Угода на триста тридцять мільйонів євро, що відкрило шлях для підписання контракту на проектування, будівництво та введення в експлуатацію нового безпечного конфайнменту об’єкту “Укриття” в рамках Грантової угоди № 8. Ці рішення схвалені Асамблеєю вкладників Чорнобильського фонду “Укриття” та Асамблеєю донорів Рахунку ядерної безпеки, що відбулися 17-18 липня у Лондоні, та забезпечують фінансування робіт трьох найважливіших міжнародних проектів на ЧАЕС: закінчення будівництва нового сховища відпрацьованого ядерного палива; завершення робіт з введення в експлуатацію заводу з переробки рідких радіоактивних відходів; подальшої роботи з перетворення об’єкту “Укриття” на екологічно безпечну систему. Контракти ДСП ЧАЕС із консорціумом Novarka, переможцем тендеру з будівництва нового безпечного конфайнменту над 4-м енергоблоком Чорнобильської АЕС було підписано 17-го вересня, тоді ж підписаний контракт і з компанією Holtek (США) на будівництво нового сховища відпрацьованого ядерного палива на ЧАЕС.
Щодо законотворчої діяльності МНС. Розроблені: 1) проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо поводження з радіоактивними відходами"; 2) проект Закону України “Про загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами”; 3) проект Закону України “Про Загальнодержавну програму знаття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкту „Укриття” на екологічно безпечну систему”, декілька постанов і розпоряджень КМУ; 4) Концепція Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами, схвалена розпорядженням КМУ від 1-го серпня 2007 року № 587-р; 5) Прийнятий Закон України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні порушення, Кримінального та Кримінально-процесуального Кодексів України щодо відповідальності за порушення правил радіаційної безпеки”, відповідно до якого значно підвищена відповідальність за окремі порушення правил радіаційної безпеки у зоні відчуження; 6) підготовлений до затвердження Указ Президента України від 13.08.2007 № 700 “Про оголошення загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення “Чорнобильський спеціальний”.
У рамках міжнародного співробітництва разом із консорціумом у складі DBE Technology (Німеччина), ANDRA (Франція), COVRA (Нідерланди), SKB (Швеція) та UK Nirex (Велика Британія) розроблена Національна стратегія поводження з радіоактивними відходами України. Вона враховує досвід, накопичений у сфері поводження з радіоактивними відходами в Україні, СРСР, країнах Євросоюзу та повністю відповідає принципам і вимогам Європейського законодавства та рекомендаціям міжнародних організацій МАГАТЕ, Евроатом й ін. Завдяки проведеним у зоні відчуження роботам щодо забезпечення підтримки екологічно безпечного стану радіоекологічна ситуація протягом останніх років залишалася стабільною, виникнення надзвичайних ситуацій на вищезазначених територіях не допущено. Проведені заходи забезпечили мінімальний винос радіоактивного забруднення із зони відчуження. Планово продовжуються роботи зі спорудження та введення в експлуатацію об’єктів інфраструктури першої черги виробничого комплексу “Вектор” із дезактивації, транспортування, переробки і захоронення РАВ, створена та введена в експлуатацію система автоматизованого радіаційного контролю зони відчуження.

http://www.mns.gov.ua/news_show.php?news_id=6451