Поки чиновники розмірковують, як оздоровити дітей, літній відпочинок для більшості з них стає все недосяжнішим

В Україні майже немає здорових дітей, кажуть медики. Та особливе занепокоєння викликає стан їхнього здоров’я на вражених Чорнобилем територіях, до яких належить і Чернігівщина. Проблеми з травленням, кров’ю, серцево-судинні, неврологічні та інші захворювання, на жаль, рік у рік „молодшають”. Одним із найкращих способів оздоровлення підростаючого покоління є літній відпочинок. Дітям Чернігівщини для цього не потрібно навіть далеко їхати. В області їх очікують 32 літні табори та три санаторії у мальовничих місцинах, де лікує сама природа. За зміну вони можуть прийняти близько 4500 дітей. Однак переважна більшість із них розпочала роботу в другій половині, а то і наприкінці червня.

Узяти хоча б добре відомий на Чернігівщині курорт у селі Ладинка. Тут на березі Десни розташований одноіменний дитячий табір, який належить до обласного об’єднання „Чернігівсільгоспздравниця”. Він пропонує маленьким відпочивальникам двомісні кімнати з усіма вигодами, п’ятиразове харчування, цікаве дозвілля. І все це – за 80 гривень на добу. Здавалося б, за якими морями можна знайти такий високоякісний відпочинок? Однак дітей тут очікують лише наприкінці червня. А загалом на першу зміну „Чернігівсільгоспздравниця” продала у два свої санаторії та три табори, де відпочивають здебільшого сільські діти, лише 135 путівок із наявних 900. Що ж сталося?

 — До нас звертається багато батьків із проханням продати путівки до місцевих оздоровниць, та коли дізнаються про їхню ціну, дають задній хід, — розповів голова цього об’єднання В’ячеслав Гальчинський. — Нинішнього року навіть за путівку тривалістю до 14 днів людям доведеться викласти близько тисячі гривень. Таку суму більшість селян, бюджетників, неповних та малозабезпечених сімей заплатити не в змозі. На жаль, на допомогу в оплаті путівок теж надія невелика. Торік із метою поліпшення умов оздоровлення і відпочинку дітей парламентарії ухвалили спеціальний закон. У ньому визначено, що період перебування дитини в оздоровчих закладах має тривати не менш як 21 день. Здавалося б — хотіли як краще. Та турбота про малечу обернулася проти неї. Бо виник правовий казус. Досі всі путівки, зокрема й тривалістю 14 і 18 днів, значно здешевлювалися завдяки доплатам із Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності. Нині розглядається питання, що, згідно з новим законом, Фонд буде змушений доплачувати лише за не менш як 21-денні путівки, а вартість менш тривалих путівок повністю ляже на плечі батьків. А це виллється для них у значну суму. Вкрай необхідно було розв’язати цю проблему на законодавчому рівні ще до початку оздоровчого сезону, та відповідна пропозиція не набрала достатньої кількості голосів у парламенті.

Сьогодні ніхто достеменно не знає, скільки коштуватимуть путівки на другу зміну, і це стримує їхній продаж. Як і інший аспект чиновницької вайлуватості. Великі сподівання селяни покладали на постанову Кабінету Міністрів про виділення коштів із державного бюджету на оздоровлення дітей працівників агропромислового комплексу, видану ще у середині травня, згідно з якою значну суму до вартості путівки має доплачувати Міністерство агрополітики. Та тих коштів ніхто поки що не бачив. Вони прийдуть у регіони лише після наказу міністерства, а той документ і досі „утрясається” у чиновницьких кабінетах. Без нього ж обласне управління агропромислового розвитку не може укладати угоди з оздоровницями. Якщо ж ці кошти і надійдуть, то доплату до путівок із них отримають усього близько 1150 батьків. Тоді як у сільській місцевості області проживає 32 тисячі дітей шкільного віку.

Аби якось зайняти школярів, що опинилися влітку на вулиці, при закладах освіти області було організовано 526 так званих таборів денного перебування, до яких було „приписано” 28740 дітей. Ще 750 хлопців і дівчат гартувалися у таборах праці та відпочинку і наметових таборах. Але ці заклади працювали лише 14 днів після закінчення занять у школах. Де проводитиме решту канікул переважна більшість дітей, обласні чиновники поки що сказати не можуть.

 Та здогадатися неважко. Нинішнього року на оздоровлення дітей Чернігівщини держава виділила 31 мільйон гривень. В області мешкає майже 106 тисяч хлопчиків і дівчаток віком від 7 до 16 років. Тож на кожного з них у середньому припадає близько 294 „державні” гривні при пересічній вартості путівки близько 2400 гривень. За такої ціни цілком за державний кошт зможе оздоровитися приблизно кожна восьма дитина. Навіть хлопчиків і дівчаток, які лікуватимуться за чорнобильською програмою, буде менше, ніж торік, каже заступник начальника обласного управління соціального захисту Іван Богуш. Бо путівки подорожчали, а загальна сума, виділена на них, залишилася на минулорічному рівні.

Пом’якшити гостроту проблеми можна було б за рахунок таборів і санаторіїв, розташованих на території області, путівки до яких зазвичай дешевші. Та, крім уже зазначених проблем, вони мають іще одну — на державних торгах із закупівлі путівок за бюджетні кошти останніми роками перемагають оздоровниці з інших регіонів. Пояснень, чому так відбувається, чернігівські чиновники уникають. Процедура тендерних закупівель путівок як була непрозорою, так і залишається. За таких умов потерпають найвразливіші верстви населення – діти безробітних, із соціально незахищених та малозабезпечених сімей, а це переважно селяни.

Такої ситуації не виникло б, вважає В.Гальчинський, якби збереглася колишня система оздоровлення працівників сільського господарства. До 1999 року господарства мали свій фонд соціального страхування, який лише на Чернігівщині щороку надавав десятки тисяч безкоштовних путівок, зокрема й дітям. Із знищенням колгоспів було ліквідовано цей фонд, коштом якого утримувалися місцеві оздоровниці. Нині вони через нестачу відпочивальників ледь животіють. А більшість селян та їхніх дітей не мають змоги реалізувати своє право на повноцінний відпочинок.

http://www.silskivisti.kiev.ua/18358/index.php?n=2491