1946 року народження
безпартійний
головний редактор газети "Гарт"
депутат обласної ради
проживає в місті Чернігові

Контактні дані:
Телефон: 4-45-63
Ел. пошта: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.

http://www.chernihiv-oblrada.gov.ua/index.php?th=cat&cat_id=31&item_id=132

Член Національної спілки письменників Україниза. Заслужений журналіст України, лауреат престижних літературних премій.
Іванов Дмитро Йосипович – народився 22 жовтня 1946 року в селі Тарасівці Новгородківського району на Кїровоградщині.
Закінчивши середню школу імені Дем’яна Бєдного, працював причіплювачем. Трудовий гарт, здобутий у рідному селі, допоміг поетові і в житті і у творчості.
Перші вірші Дмитро надрукував у районній газеті. Служив у залізничному полку м. Чернігова і відвідував засідання обласної літературної студії при редакції газети "Деснянська правда".
Справжній літературний успіх прийшов до нього 1976 р. на Ірпінському семінарі молодих літераторів. Робітник теплиці з радгоспу імені Фрунзе Чернігівського району вразив присутніх новизною тематики і своєрідністю її художнього втілення.
У журналі "Вітчизна" з післямовою Івана Драча з’являється широка добірка його творів.
Це був переконливий дебют. А невзабарі у видавництві "Молодь" побачила світ книга поезій Дмитра Іванова "Зерно і любов".
Услід за нею у "Веселці" виходить збірка для дітей "Грай, сопілонько моя".
Дмитро Іванов стає лауреатом обласної літературної премії імені Олекси Десняка.
За книгу "Заповіти мого роду" його удостоєно Республіканської літературної премії ім. М. Островського.
Добірки Дмитра Іванова з’являються на сторінках всесоюзної преси. Згодом вони увійшли до збірки "Красный корень", що побачила світ у московському видавництві "Молодая гвардия".
Дмитро Іванов бере активну участь у громадському житті. Він - учасник численних семінарів, декад, форумів, фестивалів літератури, які проводяться в країні і за рубежем.
Невдовзі вийшли з друку його нові книги "Стремено" та "Маминих слів чорнобривці".
Зауважимо, що, плідно орючи та засіваючи поетичну ниву, Іванов закінчує філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, працює в обласному Будинку народної творчості, а потім переходить на роботу до редакції газети "Гарт", яку очолює з 1991 року.
За цей час він стає заслуженим журналістом України, лауреатом престижних літературних премій – державної імені Івана Нечуя-Левицького (1997) та міжнародної української імені Григорія Сковороди (2001 р.).

ОКРЕМІ ВИДАННЯ

ЗЕРНО І ЛЮБОВ : Поезії.- К.: Молодь, 1997.- 79с.- (Перша поет. зб.).
ГРАЙ, сопілонько моя : Поезії.- К.: Веселка, 1979.-14с.
ТАМ, где рождаются радуги : Худож. – публицист. повесть. – М.: Мол. гвардия, 1981.- 196с.
ЗАПОВІТ мого роду : Поезії.- К.: Рад. письменник, 1983.- 126с.
Рец.: Сапон В. Заповіти добра і любові //Комс. гарт.- 1983.- 1жовт.
СТРЕМЕНО : Поезії.- К.: Молодь,1986.- 96с.
КРАСНЫЙ корень : Стихи /(Пер. с укр. В.Кузнецова) .- М.: Мол. гвардия, 1987.- 95с.: ил. – (Восхождение).
МАМИНИХ слів чорнобривці : Поезії.- К.: Дніпро, 1991.- 188с.

ЛІТЕРАТУРА ПРО ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ

ДРАЧ І. [Про твори Дмитра Іванова] //Вітчизна. – 1977.- №5.- С.21 – 22.
ПРЕМІЇ імені Олекси Десняка //Десн. правда. – 1979. – 15груд.
Д.Іванов – перший лауреат цієї премії.
РЕП’ЯХ С. Перед новою сходинкою //Комс. гарт.- 1980. – 28черв.
ІВАНОВ Дмитро Йосипович (1946) //Письменники Радянської України. 1917 – 1987 : Біобібліогр. довідн. – К., 1988.- С.239.
МЕЛЬНИК Я. Життя на доторк : (Дмитро Іванов) //Мельник Я. Сила вогню і слова : Літ. портр.- К., 1991. – С.44 – 53.
ЯСИНОВСЬКИЙ В. Первозем Дмитра Іванова //Трибуна. – 1992. - №1. – С.33-34 ; Сіл. вісті. – 1991. – 7груд.
ІВАНОВ Дмитро Йосипович (22.10. 1946) //Літературний словник Кіровоградщини /Авт. – упоряд. Л.Куценко. – Кіровоград, 1995. – С.42.
Д.САПОН В. Дмитру Іванову – 50! //Літ. Чернігів. – 1996. - №9. – С.45.
СТУДЬОНОВА Л.Простота і правда поетичного голосу : Дмитру Іванову – 50 //Семья– семь Я.- 1996.- 25окт. – С.6.
ДМИТРО Йосипович Іванов : (Реком. покажч.). – Чернігів, 1996. – 15с. – (Черніг. держ. ОУНБ ім.В.Г. Короленка).
ПОЧЕСНЕ звання : Вітаємо! //Десн.правда. – 1997. – 11лют.
Звання “Заслужений журналіст України” присвоєно Д.Й.Іванову.
КОВАЛЬ В.Поет з “Іванового поля” //Дем. Україна. – 1997. – 22берез. – С.2.
ЛАУРЕАТИ премій 1997 року : Премія імені Івана Нечуя – Левицького //Слово і час. – 1998.- №3.- С.67.
Серед інших Д. Іванов.

http://irp.cn.ua/site/topicitem.jsp?category_id=49485785&item_id=903542788